З російських місць несвободи Україні вдалося повернути лише 12 цивільних кримських політичних в’язнів. Тому міжнародну спільноту закликають посилити тиск на Росію.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
З таким закликом виступив голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ), член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
"Вкотре хочу закликати як українську, так і міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, застосувати персональні санкції до осіб, причетних до репресій і порушень прав людини в окупованому Криму, та сприяти звільненню всіх заручників Кремля", — сказав Ескендер Барієв.
Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення відбулося 73 обміни, під час яких було звільнено близько 9048 українців. Що стосується мешканців Криму, то до 2022 року вдалося звільнити 8 кримчан, після — ще 4.
- Геннадій Афанасьєв (пробув у СІЗО 2 роки)
- Ахтем Чийгоз (пробув у СІЗО 2 роки та 11 місяців)
- Ільмі Умеров (перебував під підпискою про невиїзд)
- Олег Сенцов (пробув у СІЗО 5 років і 3 місяці)
- Олександр Кольченко (пробув у СІЗО 5 років і 3 місяці)
- Євген Панов (пробув у СІЗО 3 роки та 1 місяць)
- Володимир Балух (пробув у СІЗО 2 роки і 9 місяців)
- Едем Бекіров (пробув у СІЗО 9 місяців)
- Наріман Джелял (пробув у російських місцях несвободи майже 3 роки)
- Леніє Умерова (пробула у російських місцях несвободи майже 2 роки)
- Костянтин Давиденко (пробув у російському полоні 7,5 років)
- Ярослав Баліцький (пробув у російських місцях несвободи майже 2 роки)
У межах інших обмінів було повернуто 5 військовослужбовців — кримських татар: Асана Ісенаджиєва, Ельдара Менумерова, Ельдара Пенья-Шемседінова, Руслана Куртмаллаєва, Ескендера Кудусова.
"Водночас Росія цілеспрямовано уникає включення кримських політв’язнів, зокрема кримських татар, до списків на обмін. Це питання неодноразово порушувалося українською стороною під час переговорів на найвищому рівні", — зазначив Барієв.
Він наголосив, що після окупації Криму політичні переслідування стали системними, а умови утримання політв’язнів є нелюдськими. Політв’язні проходять через жорсткі умови утримання, тортури, психологічний тиск і порушення базових прав людини. Голова правління КРЦ вкотре наголошує, що в кожному обміні обов’язково мають бути представники Криму, зокрема кримські татари. Це важливо як для збереження фокусу на окупованому півострові, так і для того, щоб люди в окупованому Криму бачили, що держава не забуває про своїх громадян.
"Маю підкреслити, що кримські політв’язні мають системно бути включені до процесу обмінів, адже деякі з них перебувають за гратами вже більше 10 років. Їхнє звільнення повинно залишатися одним із пріоритетів переговорних процесів, тому що багато з них уже майже втратили своє здоров’я за гратами", — пояснив експерт.
Також Барієв наголошує, кількість жінок-політв’язнів у Криму зростає, тому під час переговорів цій категорії слід надати пріоритет поряд із тяжкохворими, людьми похилого віку та багатодітними батьками, які є найбільш вразливою категорією серед політв’язнів.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
