Розлив мазуту внаслідок аварії російських танкерів у Керченській протоці в грудні 2024 року спричинив масштабне забруднення узбережжя Криму та Одещини, вплинув на морську фауну та викликав міжнародну реакцію. Українські науковці та посадовці заявили про перетворення Чорного моря на "екологічний полігон, де проходять військові дії" та зафіксували наслідки для екосистеми. Також вони блокують участь Росії в міжнародних екологічних інституціях і продовжують моніторинг за допомогою супутників та математичних моделей.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це йшлося на медіабрифінгу "Наслідки російського екоциду в Чорному морі: зобов’язання України та міжнародні механізми реагування" у Києві 6 листопада, передає кореспондентка Суспільного Крим.
Як повідомив заступник директора з науки Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) Віктор Коморін, після аварії двох танкерів у грудні торік протягом місяця спостерігалися нафтові плями біля всього узбережжя окупованого Криму.
Завдяки краткостроковим прогнастичним моделюванням, українські науковці змогли довести, що це — наслідки саме цієї аварії, додав він. Також постраждали від інциденту у морі сотні птахів та десятки китоподібних.
Крім того, за даними Коморіна, починаючи з 24 січня почали спостерігатися нафтопродукти на Одеському узбережжі.
Постійна представниця президента України в АР Крим Ольга Куришко наголосила, що дослідження саме наслідків для екології у Чорному морі від збройної агресії РФ проти України є новим виміром в міжнародній спільноті.
"Ми якраз акцентувалися на таких трьох вимірах. Перше – це мілітаризація Кримського півострова, оскільки після тимчасової окупації, після повномасштабного вторгнення, РФ докладає дуже багато зусиль і ресурсів в мілітаризацію не тільки моря, а й взагалі півострова самого, як території. Друга складова – це незаконна забудова, оскільки всі ми знаємо про ці великі проєкти окупаційної влади, про незаконно збудований міст, про [трасу] "Таврида", і через відсутність фізичного доступу до території немає можливості у повній мірі оцінити наслідки, до яких призвела ця велика незаконна забудова", — наголосила вона.
Третій вимір, за словами Куришко, це наслідки після початку повномасштабної війни в Україні 2022 року, а саме — як впливає збройна агресія на підконтрольні Україні території та тимчасово окуповані, а також країни, які розташовані навколо Чорного моря.
"Тому тема екології є однією з наскрізних, якими займається представництво. За сприяння і наукового експертного середовища, і міністерства (Міндовкілля — ред.) ми будемо продовжувати робити далі дослідження. І зараз якраз працюємо з профільними організаціями для того, щоб розширити дослідження", — додала вона.
Директор УкрНЦЕМ Олег Гриб зауважив, що широкомасштабна військова агресія перетворила частину території Чорного моря і саму Україна на "екологічний полігон, де проходять військові дії". Йдеться про підрив основи життя не лише морської флори і фауни, моря, а й життя людей.
"Ця проблема буде тривати ще багато років після завершення війни. Безліч проблем, які виникли, пов'язані, і всі їх знають, із замінуванням території Чорного моря, значних частин, це у тому числі міни тривалої дії, які будуть шкодити довкіллю ще багато років, це і шумове забруднення, це і забруднення токсичними речовинами вибухових пристроїв, це і вплив збитих ракет, літаків, затоплених військових суден, з яких відбувається витяг нафтопродуктів, потрапляють тіж самі токсичні речовини, в тому числі важкі метали", — наголосив він.
Начальник відділу охорони та відтворення водних ресурсів та морських екосистем Управління збалансованого природокористування Міндовкілля Віталій Жук повідомив, що відомство також продовжує співпрацю з міжнародними організаціями, до яких зверталися під час попередніх ситуацій.
Він уточнив, що йдеться про виток мазуту із танкерів у Керченській протоці у грудні торік та випадок нафтопродуктів біля міста Новоросійськ у серпні вже цього року.
Крім того, Жук заявив, що Міндовкілля блокує головування Росії у Комісії захисту Чорного моря від забруднення.
"Також ще у Нью-Йорку у червні місяці був політичний форум високого рівня по цілям сталого розвитку. І є 14-та ціль сталого розвитку ООН. Її ключові завдання включають зменшення морського забруднення, захист і відновлення морських екосистем, а також припинення незаконного рибальства та регулювання рибного промислу. — називається "Охорона морських екосистем". Україна впроваджує виконання цієї цілі. Є вже певний ряд напрацювань і безпосередньо в Нью-Йорку. Також Україна використала цей майданчик для засудження дій Росії проти України щодо забруднення Чорного моря і погіршення екологічної ситуації", — зазначив він.
Водночас Жук наголосив, що Міндовкілля активно долучалося до визначення впливу витоку нафтопродуктів, проводились моніторингові дослідження з використанням супутникових даних, а також моделювання процесів розповсюдження нафтопродуктів по акваторії Чорного моря.
Провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена Національної академії наук України Павло Гольдін повідомив, що дослідження тварин загалом, особливо морських, вони важчі, ніж дослідження рослин. Крім того, море для досліджень зараз "здебільшого недоступне".
"Російська агресія створює загрози для морських екосистем в цілому і для Чорноморської екосистеми зокрема. Тут важливо розуміти, що ми поки що маємо справу з оцінкою ризиків і загроз, меншою частиною з оцінкою наслідків, а потім будуть прогнози. Друге, що треба розуміти, що саме війна є в фокусі наших аналізів і наших зведень на даний момент. І в цьому контексті небоєві дії мають розглядатися як частина воєнних дій", — зауважив він.
Гольдін наголосив, що військова агресія спричинила хімічне забруднення Чорного моря, забруднення органічними речовинами, морським сміттям, найбільш небезпечним з категорії якого є морські міни.
Також пожежі у прибережних ландшафтах, патогени, інвазійні види, підводний шум — це все чинники екологічних ризиків, додав він.
Що відомо про аварію у Керченській протоці 15 грудня 2024 року
15 грудня 2024 року поряд з Керченською протокою почали тонути два російські кораблі "Волгонефть 212" та "Волгонефть 239". На борту одного судна перебувало 13 членів екіпажу, на борту іншого — 14.
Попередньо, причиною інциденту став шторм та ушкодження танкерів через негоду. На 15 грудня у тимчасово окупованому Криму оголосили штормове попередження через сильний вітер.
У результаті аварії загинув один моряк танкера "Волгонефть 212". Решта членів екіпажу госпіталізована з переохолодженням.
Аварія призвела до витоку більше 4 тисяч тонн мазуту в море. Greenpeace стверджує, що це може мати серйозні наслідки для екології.
Керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко зазначив, що судна непридатні до виходу в море, адже є річковими і при цьому дуже старими — 1951 та 1955 років випуску.
Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що ці два танкери, які фактично є суднами військового класу, вийшли в море, не дотримавшись вимог судноплавства.
16 грудня МНС Росії повідомило, що екіпаж танкера "Волгонефти 239" евакуювали.
Міндовкілля заявило, що витік мазуту внаслідок аварії двох російських танкерів "Волгонефть 212" та "Волгонефть 239" 15 грудня загрожує "катастрофічними наслідками" для екосистеми Чорного моря.
Біолог, голова громадської організації “Зелений лист” Владислав Балінський назвав цю аварію в коментарі Суспільному Крим "наймасштабнішою екологічною катастрофою сторіччя".
17 грудня в районі порту Кавказ у Чорному морі капітан танкера "Волгонефть-109" подав сигнал лиха через порушення герметичності одного з вантажних танків. Це вже третій випадок з танкерами "Волгонефть", що перевозять мазут.
19 грудня капітана танкера "Волгонефть-212", обвинуваченого в порушенні правил безпеки руху та експлуатації морського транспорту, що призвело до загибелі члена екіпажу, заарештували на два місяці — до 17 лютого. Капітану "Волгонефть-239" суд обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на той самий термін.
20 грудня Greenpeace повідомив, що приблизно 65 км² від Анапи до Кримського мосту забруднені мазутом, що витікає з одного із затонулих танкерів "Волгонефть". Екологи попереджають про можливе розширення масштабів катастрофи.
Водночас 20 грудня у Керченській протоці судно "Gam Express", яке ходить під прапором Гвінеї-Бісау, звернулося по допомогу, подавши сигнал лиха.
21 грудня окупаційна влада Керчі оголосили режим надзвичайної ситуації муніципального характеру через виявлений мазут на пляжах міста.
4 січня 2025 року в окупованому Севастополі оголосили режим надзвичайної ситуації регіонального значення через аварію з двома танкерами 15 грудня в Керченській протоці, внаслідок чого забруднено, зокрема, узбережжя Криму.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
