11 років тому, 3 травня 2014 року, близько 5 тисяч кримських татар з усього півострова поїхали в Армянськ до адмінмежі, щоб зустріти свого лідера — Мустафу Джемілєва, який прямував до Криму з материка. Раніше російська влада заборонила йому в’їзд на півострів до 2019 року, проте він не підписував жодних документів. Автоколону кримських татар заблокували бійці російського ОМОНу з бронетехнікою біля Турецького валу в Армянську.
Активісти прорвалися і попрямували до пункту пропуску пішки. Там вони зустрілися з лідером кримськотатарського народу, якого так і не впустили до Криму. Згодом було відкрито сотні кримінальних "справ", винесено умовні вироки, проведено десятки обшуків у будинках кримських татар, накладено штрафи на учасників цієї зустрічі.
"Суспільне Крим" за допомогою правозахисної ініціативи "КримSOS" зібрало інформацію, кому ще з українців окупанти заборонили в’їзд на півострів.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Депортація та заборони на в'їзд — методи покарання для тих, хто відмовися від громадянства РФ
Багато українських громадян, які жили у Криму, відмовилися від громадянства РФ, тому окупаційна влада де-факто почала застосовувати до них міграційне законодавство. Однією з форм покарання за це порушення є депортація, пояснюють аналітики "КримSOS". Це означає, що людину, яка до окупації проживала в Криму, мала там майно і родину, стало можливим депортувати з території півострова після 2014 року. Але частіше, ніж депортацію, росіяни застосовували практику заборони на в’їзд на територію РФ (включно з Кримом) для політиків, журналістів і громадських активістів, які проживають на території Криму або материкової частини України.
"Заборони на в’їзд встановлювалися при перетині адміністративного кордону з Кримом, і строк цієї заборони в середньому складав 5 років. Низка заборон на в’їзд і виселення, які зокрема висвітлювалися в інформаційному просторі, пов’язані з введенням міграційного законодавства РФ, неможливістю отримати нові документи або попередніми порушеннями", — йдеться в інформації, підготовленій для "Суспільного Крим" аналітиками "КримSOS".
Скільком особам заборонили в'їзд до Криму — не відомо
Наразі достеменно не відомо, скільком особам заборонили в’їзд на півострів з часу окупації.
У 2014 році "Державна рада Криму" опублікувала список із 334 українців, яким заборонили в’їзд до Криму з тієї причини, що їхнє перебування на півострові є "небажаним". У списку — здебільшого українські та кримські політики. Протягом 2014 року список змінювався, але з того моменту на сайті так званої "Державної ради Криму" список залишається без змін.
"У період з 2014 по 2020 роки заборону на в’їзд використовували як спосіб позбутися нелояльного населення та уникнути розголосу порушень і злочинів, які окупанти чинили на території півострова", — пояснює експерт "КримSOS".
Наприклад, журналістам Альоні Савчук (10 років), Тарасу Ібрагімову (34 роки) та Аліні Смутко (10 років) постанову про заборону вручили на "контрольно-пропускному пункті" адміністративного кордону з Кримом. Причиною став пункт 1 частини 1 статті 27 російського закону про порядок виїзду і в’їзду з Росії ("З метою забезпечення обороноздатності чи безпеки держави, або громадського порядку, або захисту здоров’я населення"). Ці журналісти активно висвітлювали переслідування кримських активістів і політично мотивовані процеси.
"Також поширеною практикою окупаційних прикордонників були так звані бесіди. Активістів, правозахисників, адвокатів жертв політично вмотивованих переслідувань, представників незалежних кримських медіа відводили в окремі кабінети для буцімто розмови. Такі 'розмови' могли тривати від 40 хвилин до 4–5 годин", — пояснює "КримSOS".
Після повномасштабного вторгнення потреба в заборонах зникла. Але з’явилися жорстокі фільтраційні табори, після яких особи, навпаки, ставали заручниками чи полоненими.
3 травня 2014 кримські татари зустрічали Джемілєва на пункті пропуску у Армянську
Мустафі Джемілєву Росія заборонила в’їзд до Криму після окупації півострова. Жодних документів, на підставі яких це зробили, не пред'явили. На початку травня 2014 Джемілєв спершу спробував потрапити до Криму літаком, після невдалої спроби, повернувся до Києва і звідти вирушив на півострів автомобілем.
Междіс кримськотатарського народу, як повідомляло тоді Радіо Свобода, ухвалив рішення колективно поїхати назустріч Мустафі Джемілєву.
"Вдень 3 травня на пункті пропуску "Турецький вал" в Армянську на нього вже чекали понад тисячу автівок та майже п’ять тисяч кримських татар, чоловіків та жінок. З собою вони привезли кримськотатарські та українські прапори. Присутні скандували «Мустафа!», «Міллет!» (народ), «Ватан!» (Батьківщина)", — йшлося у репортажі Радіо Свобода.
Самопроголошений прем’єр Криму Сергій Аксьонов заявив, що Джемілєв приїхав на півострів на "замовлення західних спецслужб для дестабілізації ситуації", а до Армянська стягнули ОМОН, військових, незаконну "Самооборону Криму", бійці зробили кілька пострілів у повітря, повідомляв з місця події кореспондент "Крим. Реалії".
"Трасу Армянськ-Херсон блокували чотирма смугами з автомобілів УРАЛ, БТР, а також бійцями ОМОН та інших силових спецпідрозділів Росії. Всього у блокуванні кордону брали участь, за різними оцінками, до тисячі бійців різних силових підрозділів Росії. У тому числі бронетехніка. Ще одну лінію "оборони" спорудили на в’їзді в Армянськ озброєні битами і палицями активісти місцевих проросійських організацій", — йшлося у репортажі журналіста "Крим. Реалії".
Кримським татарам вдалося прорватися і зустрітися із Джемілєвим на території між пунктами пропуску, але шлях назад їм заблокували. Щоб уникнути сутичок, Меджліс ухвалив рішення, що Джемілєв повернеться до Києва. Кримських татар, які з ним зустрічалися, на територію окупованого півострова виводили через спеціальний коридор.
Мустафі Джемілєву заборонили в'їзд до Криму до 2034 року
Термін дії заборони сплив 19 квітня 2019 року, однак Мустафа Джемілєв більше не робив спроб повернутися до Криму.
У 2020 році лідера кримськотатарського народу звинуватили за трьома статтями російського Кримінального кодексу:
- перетин держкордону Росії іноземним громадянином, в’їзд якому до Росії не дозволений, вчинений групою осіб за попередньою змовою (ч. 3 ст. 322 КК РФ);
- недбале зберігання вогнепальної зброї, що створило умови для її використання іншою особою, якщо це спричинило тяжкі наслідки (ст. 224 КК РФ);
- незаконне придбання і зберігання боєприпасів (ч. 1 ст. 222 КК РФ).
У 2021 році під час дослідження матеріалів у кримінальній справі проти Джемілєва на засіданні підконтрольного Росії суду в Армянську стало відомо, що заборону на в’їзд продовжили на 15 років — із 5 березня 2019 до 5 березня 2034 року.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook
