Дії росіян у Керченській протоці, зокрема будівництво мосту, греблі та встановлення загороджень із барж, створили додаткові загрози для дельфінів і морських свиней Чорного моря. Протока є важливим місцем їхнього проживання та міграційним коридором.
На цьому наголошує Павло Гольдін з Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН Національна академія наукУкраїни. Про це він написав на сайті Greenpeace Україна 31 жовтня.
Ще більшу загрозу, аніж війна, для китоподібних можуть становити дії окупантів у Керченській протоці, пише експерт.
«Нещодавнє будівництво мосту та греблі, а згодом — загороджувальних ліній із численних барж у Керченській протоці, яка є місцем проживання та надзвичайно важливим міграційним коридором для китоподібних та їхньої здобичі, може становити для морських тварин навіть більшу загрозу, ніж самі бойові дії, але водночас це є актом війни, який слід розглядати та трактувати у контексті війни», — каже науковець.
Улітку 2026 року науковці зафіксували ще один епізод26 липня 2026 року на узбережжі національного природного парку «Тузлівські лимани» від початку року зафіксували 81 загиблого китоподібного. масової гибелі дельфінів та морських свиней у Чорному морі.
«На жаль, є дані про зростання смертності звичайних дельфінів та морських свиней у останні роки. У 2022 році на узбережжі Чорного моря було зафіксовано незвичайне зростання кількості випадків загибелі тварин на узбережжі та випадкового вилову китоподібних (переважно звичайних дельфінів та морських свиней) — саме в той час, коли розгорталося повномасштабне вторгнення Росії на морі. Біологи та ветеринари зробили певні висновки, які зараз є предметом фахової дискусії. Ще кілька випадків незвичайної смертності було зареєстровано влітку 2023 року (після підриву Каховської греблі російською армією) та на початку 2025 року, після розливу нафти в Керченській протоці. Ще один епізод масової загибелі, що також зачіпає звичайних дельфінів та морських свиней, спостерігався влітку 2026. Численні патологічні знахідки цього року наразі вивчаються в кількох прибережних країнах», — пояснює екперт.
Як війна Росії впливає на морських ссавців
Рух військових кораблів, підводних човнів та літаків, запуски ракет і бомбардування, вибухи під водою або на поверхні моря стали джерелами безпрецедентного підводного шуму та стресу для морських ссавців, зазначає дослідник.
«Морські міни, яких російський флот встановив у 2022 році щонайменше сотні, стали поширеним видом смертельно небезпечного морського сміття, яке зараз не закріплене і розкидане по всьому узбережжю Чорного моря; до цього додаються численні залишки нерозірваних боєприпасів, загублених на морському дні, і кожен вибух може призвести до вибухових поранень у морських тварин», — пише Гольдін.
А прорив Каховської греблі російською армією у 2023 році призвів до системної екосистемної катастрофи в північно-західній частині Чорного моря, додає він.
Ще одним пов'язаним з війною небойовим інцидентом стало затоплення двох танкерів російського «тіньового флоту» у Керченській протоці у 2024 році, що призвело до найбільшого розливу нафти в історії Чорного моря.
Що відомо про аварію у Керченській протоці 15 грудня 2024 року
15 грудня 2024 року поряд з Керченською протокою почали тонути два російські кораблі "Волгонефть 212" та "Волгонефть 239". На борту одного судна перебувало 13 членів екіпажу, на борту іншого — 14.
Попередньо, причиною інциденту став шторм та ушкодження танкерів через негоду. На 15 грудня у тимчасово окупованому Криму оголосили штормове попередження через сильний вітер.
У результаті аварії загинув один моряк танкера "Волгонефть 212". Решта членів екіпажу госпіталізована з переохолодженням.
Аварія призвела до витоку більше 4 тисяч тонн мазуту в море. Greenpeace стверджує, що це може мати серйозні наслідки для екології.
Керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко зазначив, що судна непридатні до виходу в море, адже є річковими і при цьому дуже старими — 1951 та 1955 років випуску.
Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що ці два танкери, які фактично є суднами військового класу, вийшли в море, не дотримавшись вимог судноплавства.
16 грудня МНС Росії повідомило, що екіпаж танкера "Волгонефти 239" евакуювали.
Міндовкілля заявило, що витік мазуту внаслідок аварії двох російських танкерів "Волгонефть 212" та "Волгонефть 239" 15 грудня загрожує "катастрофічними наслідками" для екосистеми Чорного моря.
Біолог, голова громадської організації “Зелений лист” Владислав Балінський назвав цю аварію в коментарі Суспільному Крим "наймасштабнішою екологічною катастрофою сторіччя".
17 грудня в районі порту Кавказ у Чорному морі капітан танкера "Волгонефть-109" подав сигнал лиха через порушення герметичності одного з вантажних танків. Це вже третій випадок з танкерами "Волгонефть", що перевозять мазут.
19 грудня капітана танкера "Волгонефть-212", обвинуваченого в порушенні правил безпеки руху та експлуатації морського транспорту, що призвело до загибелі члена екіпажу, заарештували на два місяці — до 17 лютого. Капітану "Волгонефть-239" суд обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на той самий термін.
20 грудня Greenpeace повідомив, що приблизно 65 км² від Анапи до Кримського мосту забруднені мазутом, що витікає з одного із затонулих танкерів "Волгонефть". Екологи попереджають про можливе розширення масштабів катастрофи.
Водночас 20 грудня у Керченській протоці судно "Gam Express", яке ходить під прапором Гвінеї-Бісау, звернулося по допомогу, подавши сигнал лиха.
21 грудня окупаційна влада Керчі оголосили режим надзвичайної ситуації муніципального характеру через виявлений мазут на пляжах міста.
4 січня 2025 року в окупованому Севастополі оголосили режим надзвичайної ситуації регіонального значення через аварію з двома танкерами 15 грудня в Керченській протоці, внаслідок чого забруднено, зокрема, узбережжя Криму.
Нині ACCOBAMSНауковий комітет міжнародної угоди ACCOBAMS щодо охорони китоподібних Чорного і Середземного морів – це науковий орган, який надає державам – сторонам ACCOBAMS поради, як зменшити загрози для китоподібних у регіоні ухвалив резолюцію щодо післявоєнного плану для китоподібних Чорного моря, яка вимагає розробки дорожньої карти для пом'якшення наслідків військових дій для китоподібних, їхнього середовища існування та їхньої кормової бази.
Нагадаємо, 31 жовтня – Міжнародний день Чорного моря. Цьогоріч минає 30 років від підписання Стратегічного плану дій для відновлення та захисту Чорного моря. У 1996 році шість причорноморських держав, серед яких Україна, домовилися спільно захищати морське середовище.
За даними міжнародної благодійної організації «Екологія–Право–Людина», станом на 26 липня 2026 року на узбережжі національного природного парку «Тузлівські лимани» від початку року зафіксували 81 загиблого китоподібного. Працівники парку пов'язують масову загибель із впливом воєнних дій, зокрема підводного шуму, вибухів і роботи сонарів. Фахівці відбирають зразки для досліджень та документують завдану довкіллю шкоду.
Екологічні наслідки війни виходять за межі України. Зокрема, за оцінкою Програми ООН з довкілля, наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС відчуватимуться десятиліттями й далеко за межами нашої держави.
«Захист Чорного моря нерозривно пов'язаний із деокупацією Криму, припиненням російської мілітаризації півострова та відновленням природних екосистем. Він потребує міжнародної співпраці, наукових досліджень і притягнення росії до відповідальності за завдану шкоду», — повідомили у Представництві Президента України в АР Крим.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах
