Відшукали забутий рецепт каші "Бабка", внесли його до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини (НКС) і проводять майстер-класи для школярів та усіх бажаючих, аби ця страва продовжувала жити. Так відроджують традиції у Плисківській громаді на Чернігівщині. Про це Суспільному розповіла начальниця відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини громади Валентина Вернигор. В чому унікальність плисківської каші, чому її рецепт став забуватись та як так складалося, що у давнину цю страву готували лише на свята, у будні ж – встигали з'їдати до того, як завершувався процес приготування? Про все це — читайте далі у матеріалі.
Чому саме каша?
"Спочатку у нас різні були ідеї, але... Ми спілкуємося з усіма керівниками відділів культури, і не лише нашої області. Наприклад, борщі готують багато де: у когось з грушами, у когось – ще з чимось незвичним. А от про цю кашу, ми розпитували, вивчали це питання, небагато знало людей", – каже Валентина Вернигор.

З її слів, рішення про те, що плисківська "Бабка" достойна бути елементом нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини, ухвалювали, смакуючи цю кашу:
"Ми її приготували разом, ну і всі – підтримали! Вона дуже смачна, єдине, в неї трошки є складність у приготуванні".
У будні замість каші були перші страви
Як розповідає Валентина Вернигор, про цю страву поступово й стали забувати саме через те, що з'явились інші рецепти, за якими можна готувати швидко. А також не стало дефіциту продуктів.
"Бабусі, що жили в селах нашої громади (їм тоді по 80, по 90 років було, коли ми розпитували), так і говорили: це колись була святкова страва. Бо крупи ніякої не купити, а свої продукти – картопля, молоко, яйця, масло – у людей були. От і вигадували. Щоправда, усі ці інгрідієнти спочатку треба було приготувати. Домашнє масло. Із картоплі – крохмаль. Тому це розтягувалось у часі".
За словами Валентини Вернигор, яка переповідає спогади старожилів громади, не завжди процес приготування завершувався саме кашею.

"Деякі розказували нам, що не тільки от: спекли налисники і одразу кашу робити. Це можна було, коли є час. А часто тоді не було того часу: вони були на роботах. То вони, казали: напекуть налисників, наріжуть їх на локшину, а потім ту локшину сушили на печі і додавали її у будь-які перші страви, як ми зараз готуємо з макаронів. А вже на свята лише готували солодку кашу «Бабку»".
Від святкової страви на храмове свято до "візитівки" Плисківської громади
Така страва завжди смакувала, за спогадами пані Валентини та її односельців, на храмові свята або Різдво.
"У наших селах храм – це День вигнання із села німецьких загарбників. У когось 11 вересня, у когось – 14. І тоді вже традиційно люди старшого покоління готували цю кашу".

Тепер же як приготувати "Бабку" знають у Плисківській громаді навіть школярі. Рецепт цієї страви встигли записати від тих господинь, які готували її здавна.
"В моїй родині, я це бачила, як бабуся моя готувала, потім – свекруха. І бабусі, яких ми розпитували, також покроково розказували нам, як готували вони. Я особисто тепер дуже часто цю кашу роблю: коли діти приїздять, на якісь свята – два рази на місяць, так точно. Для школярів проводили майстер-клас, то показували їм процес приготування не до кінця. Приносили вже приготовану кашу і давали їм скуштувати, то вони з нетерпінням чекали, яка ж "Бабка" вийде у них. У шкільній їдальні разом потім запікали і порівнювали. Кажуть: смачна. Ми роздруковуємо рецепт, і їм це дуже цікаво: вони йдуть додому і вже вдома спішать приготувати".
Окрім того, за словами пані Валентини, плисківці традиційно пригощають своєю кашею і гостей громади, і господарів, до яких самі приїздять у гості. Та готові навчити готувати цю страву усіх, хто забажає.
Як приготувати "Бабку"
Унікальність плисківської каші "Бабка" полягає в тому, що готується вона із налисників, а для рецепта знадобиться крохмаль власного виробництва.
"Натираємо картоплю на середню терку. Старенькі люди говорять, що треба, коли картопля дозріла, але ще не повністю. Це десь початок серпня. Відповідно, тоді і температура є потрібна, щоб вона сохла, тому що цей крохмаль потрібно висушити на сонці. Так от, картоплю гарно промиваємо, не чистимо, і натираємо".
Далі процес виготовлення крохмалю, за словами Валентини Вернигор, наступний:
"Кладемо на сито два шари марлі, сито розміщуємо над відром і натерту масу картоплі невеликими частинами викладаємо на сито, і промиваємо водою".
Потім ця вода відстоюється, крохмаль осідає на дно.
"Він білий-білий такий, аж світиться, коли останній раз промиєш. Тоді, ну, до трьох годин можна, хай постоїть, і злити воду. Крохмальну масу оцю ми після того вибираємо, розложуємо на якісь сита, і вона просушується на сонці".
На отриманому у такий спосіб крохмалі готують налисники.

Для тіста знадобиться:
- 0,5 літра молока;
- п'ять-шість яєць;
- 100 грамів цукру;
- дрібка солі;
- 400 грамів крохмалю.
Налисники випікають, а потім нарізають на локшину.

"Беремо глиняний горщик (у глиняному посуді страва буде смачніша), викладаємо в нього локшину і заливаємо її гарячим молоком (0,5 літра). Потім зверху на молоко кладемо ще 100 грамів вершкового масла. І збиваємо ще яйця з цукром і заливаємо поверху. Все це ставимо у піч на 30 хвилин".
За словами пані Валентини, запікати "Бабку" можна й у духовці на деко, але тоді каша буде менш соковитою.
Офіційно елементом нематеріальної культурної спадщини (НКС) каша "Бабка" від Плисківської громади стала 16 листопада 2023 року.
Всього до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини наразі внесені 16 елементів. Серед них не лише страви, а й ремесла та звичаї, які передавались у певному регіоні Чернігівщини із покоління у покоління.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.