Якщо городи чи поля, які обробляють, розташовані за кілометр від кордону — то відтепер доведеться мати відповідний дозвіл на господарювання там. Це пов'язано зі спеціальним прикордонним режимом, який постановою Кабміну запровадили в кілометровій зоні від кордону з РФ та Білоруссю. Чи обов'язково всім жителям прикордоння Чернігівщини оформлювати нові дозволи, як місцеві до цього ставляться та з чим пов'язані такі обмеження — дізнавалася наша знімальна група, яка побувала у селі на самому кордоні з Білоруссю.
Селище Добрянка розташоване біля білоруського кордону. Із 2024 року місцеві мають дозвіл на перебування у 5-кілометровій зоні. Наразі, відповідно до постанови уряду, їм потрібно оформити дозвіл на перебування в однокілометровій зоні.
Заступниця начальника відділу організації оперативно-службової діяльності штабу 105-го прикордонного загону Вікторія Наумець каже:
«Ті, хто отримали дозволи на право перебування, пересування, проживання в цій 5-кілометровій зоні, дозволи наразі дійсні, але за виключенням того, що вони не розповсюджуються на ділянку місцевості в один кілометр».
Прикордонниця пояснює: спеціальний прикордонний режим у кілометровій зоні від кордону з РФ та Білоруссю, який ввели згідно з постановою Кабміну, забороняє вільні: в'їзд, перебування, проживання та проведення робіт, які не пов'язані з обороною чи охороною держкордону.
«Згідно з постановою Кабінету міністрів, населені пункти не входять до прикордонної смуги. Також місцеве населення може рухатися дорогами державного значення до цих населених пунктів. Вони також не потребують цього дозволу», — говорить Вікторія Наумець.
Вона зазначає, що цей дозвіл не обов'язковий для всіх, а оформлюють його за потреби.
«Якщо у бабусі чи дідуся є земельна ділянка поза межами населеного пункту, вони мають звернутися до органу охорони державного кордону для отримання дозволу перебування в цій однокілометровій зоні. Проте до своєї заяви вони в обов'язковому порядку мають долучити документи, які підтверджують власність цієї земельної ділянки».
Житель Добрянки Ігор Сілін має город за межами села. Каже: якщо треба, то буде брати новий дозвіл на перебування у кілометровій зоні.
– Візьмемо, та й усе, — говорить чоловік.
– Тобто не бачите проблеми у цьому?
– Ні.
– Чи ходять місцеві в той бік, за кілометр від Білорусі?
– Ні, не кожен день пройдеш. Блокпост. Усе.
– У той бік ви ходите?
– Ні, тільки в інший. До лісу коли — то папірець та паспорт із собою. Все.
Жителька Добрянки Тетяна Зайцева розповідає:
«До кордону ніхто не ходить. Ми чотири роки туди вже не ходимо. Ось я живу, ми не ходимо нікуди. А до лісу — це зовсім інша історія, це Україна. А в той бік ніхто не ходить, зовсім».
– У вас є попередній дозвіл?
– Є, — говорить Тетяна.
– Наскільки складно чи не складно було це все оформити?
– Та легко й просто. Є дозвіл і той витяг із реєстрації.
Ще один місцевий житель — Ігор Царенко — каже:
«У мене вже з 2024 року є цей дозвіл щодо 5-кілометрової зони. Тому, я думаю, і кілометрову зону, якщо потрібно буде, то зробимо».
Крім місцевих жителів, дозвіл на перебування в однокілометровій зоні також знадобиться і аграріям, які обробляють паї людей.
Вікторія Наумець пояснює:
«Якщо вони офіційно оформили право оренди, вони долучають до свого звернення на право надання дозволу на провадження робіт в однокілометровій зоні ці документи і вказують координати проведення зазначених робіт».
Запроваджений спеціальний прикордонний режим в однокілометровій зоні, за словами прикордонниці, насамперед стосується безпеки цивільних.
«Це пов'язано з безпековою складовою: захистом та охороною державного кордону. Не секрет, що державний кордон із Республікою Білорусь і Росією не лише облаштовують інженерно, а також і мінують».
За інформацією прикордонників, дозволи на перебування в п'яти- та однокілометровій зонах будуть в одному документі.
Для місцевих він буде безстроковим, а для всіх інших, наприклад, працівників підприємств чи фермерських господарства, його видаватимуть на рік.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
