Черкащанка Лідія Солодар писанкарством займається ще зі студентських років. Нині вивчає та відтворює як старовинні орнаменти, так і авторські.
Писанка для Лідії Солодар — це символ вічності, любові та українських традицій.
Черкаська майстриня в писанкарстві пів життя:
"Уперше побачила, як створюється писанка воском. Відтоді почала самотужки шукати інформацію і вже 18 років з писанками я нерозлийвода. Настільки захопилася цим процесом".
За орнамент для писанок Лідія Солодар обрала традиційні лінії. Проте, має й авторські роботи.
"Це травлена писанка, або ж «травленка». Ця техніка не така як ми звикли, а традиційна. Писана на коричневому яйці так само воскова техніка, звичайним писачком, звичайною свічкою, але потім протравлюється воском", — пояснила писанкарка.
"Травленка" зберігає традиційні лінії. Та сюжети на ній — авторські. Кожна писанка має свою мову і її розуміння передається із покоління в покоління:
"Саме вона нібито магнетизує нас, змушує подивитися на своє коріння, подумати про минувшину та подумати, що буде в майбутньому".
Утім, таке розмальоване яйце — ще й джерело для роздумів, вважає пані Лідія.
"Циганські дороги — це найскладніший вид поділу. Як їх намалювати, щоб не заплутатися? Але є така теорія, що нечиста сила увійде в цю писанку, заплутається і більше звідти нікуди не вийде", — поділилася майстриня.
Поруч зі своїми писанками, Лідія Солодар береже роботи своїх дітей:
"Солька і Дарчик, коли бачать, що я писачком працюю, сідають біля мене і просять написати. Таким чином, створюють свої роботи".
За словами Лідії Солодар, хоч у давнину писали лише природними барвниками, проте нині можна використовувати анілінові.
"Намагаюся перед Великоднем розписати хоч кілька писанок так, як наші пращури це робили: створити традиційні візерунки на сирих яйцях. Нині ми можемо скористатися аніліновими барвниками, а в давнину писали лише природними".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
