Парламент Гренландії 3 листопада ратифікував угоду про безпеку зі США та Данією, хоча представники опозиції засумнівалися в її економічній вигоді. Документ розширює роль американських військових на острові й набуде чинності, коли його ратифікує данський парламент — він голосуватиме 19 листопада.
Про це повідомила агенція Reuters.
Гренландські депутати ратифікували безпекову угоду зі США та Данією 16 голосами: проти не проголосував жоден, ще семеро утрималися. Більшість законодавців висловилися на підтримку документа ще в жовтні, під час першого обговорення.
Міністр закордонних справ Гренландії Муте Егеде заявив, що ратифікація угоди — важливий крок для острова.
«Ми мусимо визнати, що мир і стабільність — це вже не те, що ми можемо сприймати як належне», — сказав він депутатам у Нууку незадовго до голосування.
Опозиційна партія «Налерак» під час обговорення засумнівалася в економічній вигоді угоди. За оцінкою Reuters, це найпомітніша політична сила, яка обстоює незалежність Гренландії.
«Ми шукаємо кращу угоду, з якої матимемо користь, коли станемо незалежною державою. Але жодної економічної вигоди ця угода не дала», — заявив голова партії Пеле Броберг.
Угода покликана зняти напруження, яке спричинили неодноразові погрози президента США Дональда Трампа взяти під контроль стратегічно розташований і багатий на корисні копалини острів.
Вона дає американським військовим більшу роль у Гренландії й відкриває шлях до двох нових баз та системи протиракетної оборони Трампа «Золотий купол». Водночас документ підтверджує суверенітет Данії та право гренландців на самовизначення.
Данський парламент має розглянути законопроєкт щодо угоди в першому читанні 11 листопада, а 19 листопада — у другому читанні, після чого депутати проголосують.
Угода набуде чинності, щойно її ратифікують Данія та Гренландія. Схвалення Сенату США вона не потребує.
Що відомо про ситуацію навколо Гренландії
Починаючи з 2024 року Трамп неодноразово заявляв, що контроль над Гренландією є «абсолютною необхідністю» для нацбезпеки США.
Потім він припускав й застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над островом, а також публічно закликав до його «приєднання» до Америки.
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен заявляла, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Очільник гренландського уряду Єнс-Фредерік Нільсен казав, що пов'язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була й на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
21 січня під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі Трамп запевнив, що США не застосовуватимуть силу для отримання контролю над островом. 29 січня агентство Bloomberg повідомило, що США, Данія та Гренландія розпочали переговори щодо нової рамкової угоди про співпрацю навколо арктичного острова.
На полях саміту НАТО, що відбувся в Анкарі, Трамп вкотре заявив, що хотів би, аби Америка контролювала Гренландію. Водночас він визнав, що такий крок «зашкодив» би його стосункам із союзниками по блоку. Фредеріксен, реагуючи на слова американського лідера, вкотре повторила, що острів не продається.
18 вересня 2026-го Трамп заявив, що Вашингтон уклав із Данією та Гренландією угоду, яка «дає США постійний контроль над безпекою острова».
22 вересня США, Данія та Гренландія підписали угоду про безпеку острова.
