У НАТО привітали угоду про безпеку між Гренландією, Данією та США, про яку сторони оголосили 18 вересня. Речник Альянсу сказав, що документ сприятиме безпеці, стабільності та співпраці в Арктиці. Він додав, що НАТО й надалі посилюватиме безпеку регіону.
Про це повідомив данський телеканал TV2 з посиланням на агентство Reuters.
«Арктика та Північна Атлантика мають ключове значення для нашої колективної безпеки. Ця угода сприятиме безпеці, стабільності та співпраці в цьому вирішальному регіоні», — сказав речник Альянсу.
Він додав, що НАТО й надалі сприятиме посиленню безпеки в Арктиці. TV2 не називає імені речника.
18 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон уклав із Данією та Гренландією угоду, яка «дає США постійний контроль над безпекою острова». За його словами, документ безстроковий, а жоден супротивник США не зможе мати на острові військову присутність без письмового дозволу Вашингтона.
Уряд Данії описує домовленість інакше. В уряді повідомили, що Гренландія, Данія та США планують підписати угоду про посилення безпеки в Арктиці на полях Генасамблеї ООН. Щоб документ набув чинності, він має пройти парламентські процедури.
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що угода визнає суверенітет і територіальну цілісність Королівства та право гренландського народу на самовизначення. Тексту угоди не оприлюднили, а в данській заяві немає згадок ні про постійний контроль США, ні про безстроковість документа.
Що відомо про ситуацію навколо Гренландії
Наприкінці 2024 року президент США Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є «абсолютною необхідністю» для національної безпеки Сполучених Штатів. Тодішній прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп припустив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до «приєднання» острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв'ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов'язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО. Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
21 січня під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі Трамп запевнив, що США не застосовуватимуть силу для отримання контролю над островом. 29 січня агентство Bloomberg повідомило, що США, Данія та Гренландія розпочали переговори щодо нової рамкової угоди про співпрацю навколо арктичного острова.
На полях саміту НАТО, що відбувся в Анкарі, Трамп вкотре заявив, що хотів би, аби Америка контролювала Гренландію. Водночас він визнав, що такий крок «зашкодив» би його стосункам із союзниками по блоку. Фредеріксен, реагуючи на слова американського лідера, вкотре повторила, що острів не продається.
