Перейти до основного змісту

Трамп не виключив військового тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом

Обраний президент США Дональд Трамп. Peter Kramer/NBC via Getty Images

Обраний президент США Дональд Трамп не став обіцяти, що уникатиме військових чи економічних методів примусу для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом.

Про це він заявив на пресконференції 7 січня у своїй резиденції в Мар-а-Лаго у Флориді.

На запитання, чи відкидає він використання "військового чи економічного примусу" для досягнення мети – отримання цих територій, Трамп відповів: "Ні".

"Не можу запевнити вас ні в тому, ні в іншому, але можу сказати, що вони нам потрібні для економічної безпеки", — сказав він.

Трамп також заявив, що використовуватиме високі мита, щоб переконати Данію відмовитися від Гренландії, яка є самоврядною територією країни.

"Люди насправді навіть не знають, чи має Данія якесь законне право на неї (на Гренландію, — ред.), але якщо вони мають, то повинні відмовитися від нього, тому що це нам потрібно для національної безпеки. Це для вільного світу, я говорю про захист вільного світу", – сказав президент США.

Він також розкритикував рішення 39-го президента США Джиммі Картера повернути контроль над Панамським каналом Панамі.

"Панамський канал — це ганьба. Панамський канал був збудований для наших військових... Панамський канал дуже важливий для нас. Він керується Китаєм. Китаєм! Ми віддавали канал Панамі, але не Китаю", – сказав Трамп.

Трамп раніше заявив, що намагатиметься розширити вплив США в Західній півкулі, зокрема, змінивши назву Мексиканської затоки на Американську затоку, посиливши ворожнечу з великим сусідом, торговим партнером і союзником.

CNN зазначає, що очевидна готовність Трампа використовувати армію для досягнення цих цілей зберігається, попри його обіцянки уникати воєн після інавгурації.

"Я не збираюся починати війну. Я збираюся зупинити війни", — заявив Трамп у своїй переможній промові після перемоги на виборах 2024 року.

Після свого обрання Трамп неодноразово порушував питання про придбання Панамського каналу та Гренландії.

Наприкінці 2024 року Трамп сказав, що контроль над островом є "абсолютною необхідністю" для США – для національної безпеки і свободи в усьому світі.

Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде заявив, що острів не продається, у відповідь на слова Трампа.

Водночас Егеде виступає за незалежність Гренландії від Данії. Він нещодавно звинуватив Данію в геноциді через скандал із примусовою стерилізацією жінок у 1960−70-х роках. У своєму новорічному зверненні Егеде знову закликав до незалежності острова та зняття "кайданів колоніальної ери".

Що відомо про Гренландію

Гренландія – це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема американськими.

З 1867 року США неодноразово намагалися купити найбільший у світі острів. Гренландія є частиною континенту Північна Америка, але вона має тісні геополітичні зв'язки з Європою і отримує фінансування від ЄС, оскільки класифікується як заморська територія, пов'язана з блоком через Данію.

Територія має вихід до Арктики, де між країнами точиться боротьба за ресурси в регіоні. У Гренландії є золото, срібло, мідь і уран, також вважається, що у водах біля цієї території є значний потенціал для видобутку нафти.

В останні триста років Гренландія була колонією Данії, Норвегії та обидвох країн разом. Також деякий час (в роки Другої світової війни) Гренландія формально мала незалежність, нею опікувалися США й Канада — військово-повітряні сили Сполучених Штатів використовували територію острова як свою базу.

Після Другої світової Гренландію повернули Данії, скасували статус колонії, зараз країна входить на правах автономії до складу Королівства Данія, має свій уряд, а також представництво в данському парламенті. База США на території острова лишилася.

Рівень автономії Гренландії виглядає так — у 1973 році Данія (включно з Гренландією) приєдналася до Європейської економічної спільноти (зараз — це Євросоюз). За десять років Гренландія проголосувала за вихід з неї, та уклала з частиною країн ЄС окремі договори. Формальні причини — країна мала більші економічні звʼязки з державами за межами ЄС. Тоді ж в місцевому уряді прийняли гренландський прапор та оголосили острів незалежною країною.

Гренландія так і не вийшла зі складу Данії, але ця історія завжди на часі — наприклад, у 2008 році на референдумі 75% мешканців Гренландії проголосували за розширення автономії. За рік Копенгаген це зробив. Громадяни країни відтоді кваліфікуються як окремий народ, поліція та суди перейшли під контроль уряду Гренландії, також вона отримала право самостійно розпоряджатися власними природними ресурсами. За собою Копенгаген лишив питання зовнішньої політики.

Під час свого першого президентського терміну (2017—2021) Трамп виступав за те, щоб купити Гренландію. Але Данія публічно відмовила йому до того, як він почав переговори.

Топ дня
Вибір редакції