Демократи здобули більшість у Сенаті США та виграли посади сенатора й губернатора в Техасі; Корецький заявив, що Україна прагне попередньо закрити сім переговорних розділів щодо вступу до ЄС у першій половині 2027 року; Арахамія та Лубінець їдуть до США на прийом до Меланії Трамп, на якому будуть і представники Росії; очільниця МЗС Угорщини сказала, що ЄС визначив осінь 2027 року терміном відмови від російського газу; парламент Гренландії ратифікував угоду про безпеку зі США та Данією — Суспільне зібрало головні новини ранку 4 листопада.
Демократична партія виграла Сенат США
3 листопада в США відбулися проміжні вибори до Конгресу: обирали всіх членів Палати представників і близько третини складу Сенату. Демократична партія здобула більшість у Сенаті, прогнозує агенція The Associated Press. До цих виборів республіканці контролювали обидві палати Конгресу.
Станом на 07:45 за київським часом у новому складі Сенату демократи мають 52 місця, а республіканці — 41. Ці цифри враховують і сенаторів, які цього разу не переобиралися. Ще в семи перегонах до Сенату переможців поки не оголосили.
У Палаті представників AP наразі оголосила про перемогу 202 демократів і 119 республіканців — для більшості там потрібно 218 місць. Серед губернаторів AP зараховує демократам 24 посади, а республіканцям — 16.
У традиційно республіканському Техасі демократи, за прогнозом AP, виграли одночасно посади сенатора й губернатора. До Сенату обрали Джеймса Таларіко — першого з 1994 року демократа, який переміг у штаті на загальноштатних виборах. Він обійшов генпрокурора Кена Пакстона, якого підтримав Трамп, хоча у фінальні місяці кампанії мільярдер Ілон Маск витратив на агітацію проти демократа 158 мільйонів доларів.
Губернаторкою Техасу стане демократка Джина Інохоса, яка перемогла чинного губернатора-республіканця Грега Еббота. Вона буде першою губернаторкою-латиноамериканкою штату та першою з 1990 року представницею демократів, яка виграла губернаторські вибори в Техасі.
Корецький хоче попередньо закрити сім переговорних розділів щодо вступу до ЄС у 2027 році
3 листопада прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Україна прагне попередньо закрити сім переговорних розділів щодо вступу до ЄС у 2027 році.
«Ми хочемо відкрити решту переговорних кластерів цього року та створити умови для попереднього закриття семи розділів під час литовського головування в першій половині 2027 року», — сказав він.
Корецький також заявив, що в центрі порядку денного лишаються судова реформа, боротьба з корупцією та державне управління. Прем'єр додав, що уряд тісно співпрацює з Верховною Радою та створив з Єврокомісією спільну робочу групу, щоб пришвидшити виконання проміжних критеріїв у кластері «Основи».
Контекст: 13 жовтня ЄС офіційно відкрив другий і третій переговорні кластери з Україною, тож відкритими стали чотири із шести. Згодом віцепрем'єр з питань європейської інтеграції Всеволод Ченцов заявив, що відкриття двох останніх кластерів очікується в середині грудня 2026 року.
Арахамія та Лубінець їдуть до США на прийом до Меланії Трамп
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та омбудсман Дмитро Лубінець їдуть до США на прийом до першої леді Меланії Трамп, повідомило 3 листопада джерело Суспільного. Росію на прийомі представлятимуть уповноважена з прав людини в Росії Яна Лантратова та представник Путіна Кирило Дмітрієв.
За словами співрозмовника Суспільного, українські представники «намагатимуться розвивати цей напрямок як окремий канал гуманітарних проєктів».
Раніше стало відомо, що Меланія Трамп збере в Білому домі представників Росії та України. Очікують, що 5 листопада вона виступить із промовою щодо гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині.
Контекст: 23 жовтня Меланія Трамп заявила, що Україна та Росія домовилися про режим тиші в районі Олешків для гуманітарної операції. За час режиму тиші, який тривав з 27 жовтня по 1 листопада, мешканців Олешків, які захотіли виїхати, евакуювали через Білорусь на підконтрольну Україні територію. 1 листопада Лубінець написав, що обидві сторони дотримувалися зобов'язань, а він і Лантратова шукають можливості продовжити подібні гуманітарні кроки.
Очільниця МЗС Угорщини назвала осінь 2027 року терміном відмови від російського газу
Міністерка закордонних справ і торгівлі Угорщини Аніта Орбан назвала термін відмови від російського газу в інтерв'ю виданню Telex, опублікованому 3 листопада.
«ЄС визначив чіткий термін для припинення імпорту російського природного газу — це осінь 2027 року», — сказала вона.
За словами міністерки, угорська енергетична компанія MOL готує свої нафтопереробні заводи до можливого імпорту неросійської нафти хорватським нафтопроводом JANAF.
Орбан також розповіла про можливу купівлю компанією MOL частки «Газпрому» в сербській нафтовій компанії NIS, якій належить єдиний у Сербії нафтопереробний завод. Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) тимчасово дозволило вести переговори з російською стороною до 11 грудня. Подробиць перемовин міністерка не розкрила, але, за її словами, Сербія, Росія та Угорщина мають намір укласти угоду до цього терміну.
На її думку, ця покупка може посилити позиції Будапешта в регіональних переговорах щодо енергетичної інфраструктури, зокрема нафтопроводу JANAF.
«Якщо розглядати в цілому енергетичну інфраструктуру регіону [...], то стає очевидним, що Угорщина може відігравати дуже важливу стабілізаційну роль, ставши серйозною транзитною країною та розподільчим центром як для природного газу, так і для нафти», — додала вона.
Контекст: 13 квітня на пресконференції за підсумками парламентських виборів Петер Мадяр, нині прем'єр-міністр Угорщини, заявив, що його уряд диверсифікуватиме постачання енергоносіїв.
Гренландія ратифікувала угоду про безпеку зі США
3 листопада парламент Гренландії ратифікував угоду про безпеку зі США та Данією, повідомила агенція Reuters. За документ проголосували 16 депутатів, проти — жоден, ще семеро утрималися.
Угода дає американським військовим більшу роль на острові й відкриває шлях до двох нових баз і системи протиракетної оборони Трампа «Золотий купол». Водночас вона підтверджує суверенітет Данії та право гренландців на самовизначення.
«Ми мусимо визнати, що мир і стабільність — це вже не те, що ми можемо сприймати як належне», — сказав депутатам міністр закордонних справ Гренландії Муте Егеде незадовго до голосування.
Опозиційна партія «Налерак», яка обстоює незалежність Гренландії, засумнівалася в економічній вигоді угоди.
«Ми шукаємо кращу угоду, з якої матимемо користь, коли станемо незалежною державою. Але жодної економічної вигоди ця угода не дала», — заявив голова партії Пеле Броберг.
Угода набуде чинності, коли її ратифікує й парламент Данії. Схвалення Сенату США вона не потребує. Данські депутати мають розглянути законопроєкт щодо угоди в першому читанні 11 листопада, а 19 листопада — у другому, після чого проголосують.
Контекст: З 2024 року Трамп неодноразово заявляв, що контроль над Гренландією є «абсолютною необхідністю» для національної безпеки США, і не виключав військового чи економічного тиску. 18 вересня 2026 року він оголосив, що Вашингтон уклав із Данією та Гренландією угоду, яка «дає США постійний контроль над безпекою острова». 22 вересня сторони підписали угоду про безпеку острова.
