Президент США Дональд Трамп 18 вересня заявив, що Вашингтон уклав із Данією та Гренландією угоду, яка «дає США постійний контроль над безпекою острова». В уряді Данії заявили, що угоду «про посилення безпеки в Арктиці» три уряди планують підписати наступного тижня на Генасамблеї ООН, після чого вона має пройти парламентські процедури.
Про це Трамп написав у соцмережі Truth Social, уряд Данії оприлюднив заяву на офіційному сайті.
Трамп стверджує, що США «назавжди» матимуть повну можливість робити в Гренландії все необхідне для захисту острова і власної безпеки. Він додав, що жоден супротивник США відтепер не зможе мати в Гренландії базу чи військову присутність, а також робити там «чутливі інвестиції» без письмового дозволу Вашингтона. За словами Трампа, угода безстрокова.
Американський президент також заявив, що «угода не коштуватиме США нічого», і пообіцяв негайно розпочати розбудову великої військової присутності в Гренландії та працювати з мешканцями острова над його розвитком. Він назвав себе першим президентом, який за понад 100 років остаточно розв'язав це питання.
Уряд Данії описує домовленість інакше. У заяві йдеться, що Гренландія, Данія і США розраховують наступного тижня підписати угоду про посилення безпеки в Арктиці та Північноатлантичному регіоні. Підписання планують на полях Генасамблеї ООН, а щоб угода набула чинності, вона має пройти необхідні парламентські процедури.
Голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що угода визнає інтереси острова та його місце в міжнародній співпраці.
«Радісно, що ми укладаємо угоду, яка забезпечує і зміцнює безпеку Гренландії, Королівства Данія, США та західного альянсу», — сказав він.
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що угода зміцнює спільну безпеку в Арктиці й тому корисна також для НАТО та Європи. За її словами, документ «водночас визнає суверенітет і територіальну цілісність Королівства та право гренландського народу на самовизначення».
Тексту угоди не оприлюднили. В уряді Данії зазначили, що наразі не даватимуть додаткових коментарів. У данській заяві не згадано ні про постійний контроль США, ні про безстроковість угоди, ні про право Вашингтона погоджувати інвестиції в Гренландії.
Що відомо про ситуацію навколо Гренландії
Наприкінці 2024 року президент США Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є «абсолютною необхідністю» для національної безпеки Сполучених Штатів. Тодішній прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп припустив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до «приєднання» острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв'ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов'язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО. Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
21 січня під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі Трамп запевнив, що США не застосовуватимуть силу для отримання контролю над островом. 29 січня агентство Bloomberg повідомило, що США, Данія та Гренландія розпочали переговори щодо нової рамкової угоди про співпрацю навколо арктичного острова.
На полях саміту НАТО, що відбувся в Анкарі, Трамп вкотре заявив, що хотів би, аби Америка контролювала Гренландію. Водночас він визнав, що такий крок «зашкодив» би його стосункам із союзниками по блоку. Фредеріксен, реагуючи на слова американського лідера, вкотре повторила, що острів не продається.
