Президент США Дональд Трамп, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та очільник уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку 22 вересня підписали угоду щодо безпеки цього арктичного острова.
Церемонію підписання транслювала пресслужба Білого дому.
Документ передбачає створення додаткових оборонних об'єктів на території Гренландії. Серед потенційних місць розміщення називають Местерсвіг на сході острова та Нарсарсуак на півдні.
Остаточне рішення щодо розміщення американських баз ухвалюватиме данський уряд за погодженням із Вашингтоном, а конкретні умови та технічні параметри визначать під час подальших переговорів.
Також передбачається, що угода залишатиметься чинною у разі набуття Гренландією незалежності. Наразі острів є автономією Данії.
Коментарі Єнса-Фредеріка Нільсена, Метте Фредеріксен і Дональда Трампа
За словами прем'єра уряду Гренландії Єнса-Фредеріка Нільсена, цей новий документ продовжує дію угоди 1951 року між сторонами.
«Ця угода має покласти край усім спекуляціям щодо того, на чиєму боці стоїть Гренландія. Ми й надалі будемо друзями США та частиною західного альянсу», — сказав він.
Голова данського уряду Метте Фредеріксен наголосила, що США та Данія «є союзниками вже багато років». Вона висловила вдячність американській стороні за захист вільного світу та Гренландії зокрема.
«Я з гордістю заявляю, що США є другом Королівства Данії. Це віха в наших тривалих відносинах. Це більша й краща угода (порівняно з угодою 1951 року — ред.). Угода, яка може тривати вічно», — сказала вона.
Зі свого боку очільник Білого дому Дональд Трамп подякував Нільсену та Фредеріксен, а також урядам, які вони очолюють.
«У нас будуть фантастичні та надійні відносини. Це чудово для Європи та США. І для всіх. І це буде чудово також для Гренландії», — запевнив він.
Що відомо про ситуацію навколо Гренландії
Починаючи з 2024 року Трамп неодноразово заявляв, що контроль над Гренландією є «абсолютною необхідністю» для нацбезпеки США.
Потім він припускав й застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над островом, а також публічно закликав до його «приєднання» до Америки.
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен заявляла, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Очільник гренландського уряду Єнс-Фредерік Нільсен казав, що пов'язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була й на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
21 січня під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі Трамп запевнив, що США не застосовуватимуть силу для отримання контролю над островом. 29 січня агентство Bloomberg повідомило, що США, Данія та Гренландія розпочали переговори щодо нової рамкової угоди про співпрацю навколо арктичного острова.
На полях саміту НАТО, що відбувся в Анкарі, Трамп вкотре заявив, що хотів би, аби Америка контролювала Гренландію. Водночас він визнав, що такий крок «зашкодив» би його стосункам із союзниками по блоку. Фредеріксен, реагуючи на слова американського лідера, вкотре повторила, що острів не продається.
18 вересня 2026-го Трамп заявив, що Вашингтон уклав із Данією та Гренландією угоду, яка «дає США постійний контроль над безпекою острова».
