Президент США Трамп вкотре заявив, що Штати планують контролювати арктичний острів Гренландія. Днями туди без запрошення вирушив віцепрезидент Джей Ді Венс. Але активні в Арктиці не тільки США — очільник Кремля Володимир Путін нещодавно заявив, що Росії треба посилити лідерство у цьому регіоні. Китай називає себе "приарктичною державою". Навіщо цим країнам Арктика — розповідає Суспільне.
Межі Арктики та контроль над нею
Арктика — це північ земної кулі. Вона охоплює Північний Льодовитий океан з островами, частини Атлантичного й Тихого океанів та північні околиці Євразії і Північної Америки. Гренландія, про яку точаться розмови в адміністрації президента США Трампа, — це теж Арктика.
Загалом, території 8 країн розташовані на півночі від Полярного кола — це США, Канада, Росія, Норвегія, Данія, Ісландія, Швеція та Фінляндія. Але Північний полюс і прилеглий до нього регіон Північного Льодовитого океану не належить нікому.
Згідно з Конвенцією ООН з морського права, будь-яка держава має право на ресурси морського дна у радіусі 200 миль (370 км) від свого узбережжя. Всі землі Арктики, що за цією зоною, — під керуванням ООН.
Чим така цікава Арктика
За даними Геологічної служби США, в Арктиці закладено 30% світового запасу природного газу і 13% — нафти. Також там є запаси вугілля, урану і алмазів. Глобальне потепління може, по-перше, полегшити видобуток цих корисних копалин, а по-друге — скоротити морські шляхи для вантажів, через те, що розтануть арктичні льодовики.
Рік тому в журналі Nature Reviews Earth & Environment опублікували дослідження, в якому вчені припускають, що, якщо викиди вуглекислого газу в атмосферу не зменшаться, перший вересень без криги в Арктиці ми побачимо вже у 2035-2037 роках. Від такого сценарію постраждає дика природа, а морські хвилі стануть сильнішими і спричинятимуть більшу ерозію (що шкодитиме місцевим). Хоча за правильної кліматичної політики морський лід може відновитися за 10 років.
А ще Арктика — найкоротша відстань між Росією та країнами Північної Америки. З Другої світової війни на острові Гренландія знаходиться космічна військова база США "Пітуффік", яка має систему раннього виявлення міжконтинентальних ракетних атак.
Що робить Росія
В серпні 2007-го два підводні російські човни досягли морського дна під Північним полюсом і встановили там титановий прапорУчасники експедиції отримали нагороди від уряду РФ, зокрема, дослідник Артур Чилінгаров став Героєм Росії. Москва заявляла, що має право на цю ділянку, бо це продовження шельфу на суші РФ. У 2023 році Комісія ООН з питань меж континентального шельфу визнала більшість аргументів Росії, але рішення Комісії не означало, що РФ отримає права на цю територію.
Данія від імені ГренландіїЗ погляду Данії, точка під Північним полюсом, на яку претендує РФ, — це продовження плити Гренландії, а не російського шельфу і Канада також подали заяви до Комісії, їхні претензії майже збігаються з російськими. Якщо Комісія дасть позитивну відповідь і цим двом країнам, вони та РФ вже мають розбиратися між собою (дипломатично), хто саме контролюватиме цю ділянку дна під полюсом.
Росія також продовжує військову діяльність біля Арктики: торік проводила військово-морські навчання "Океан-24" вздовж північного флангу НАТО, зокрема в Баренцевому морі та Північному Льодовитому океані, а 27 березня спустила на воду в Мурманську новий атомний підводний човен "Перм", оснащений гіперзвуковими ракетами "Циркон".
26-27 березня в російському Мурманську пройшов VI міжнародний форум "Арктика — територія діалогу". На ньому очільник РФ Путін анонсував, що кількість російських військових в регіоні зростатиме, доручив залучати бізнес до розвитку інфраструктурних проєктів в Арктиці та припустив, що країни НАТО дедалі частіше розглядають Арктику як "плацдарм для можливих конфліктів".
Інтереси Китаю
У 2018 році Пекін видав "Білу книгу з арктичної політики" — документ, де КНР називає себе "приарктичною державою" та заявляє, що арктичні ресурси є надбанням усього людства.
Експерт з морської безпеки у берлінському фонді "Наука і політика" (SWP) Міхаель Пауль пояснює, що Китай був активний в Арктиці у 2010-х, але тоді натрапив на опір Данії та США. Зокрема, Штати тиснули на Данію, щоб та заблокувала китайські інвестиції в Гренландію — що Копенгаген зрештою і зробив. А у 2018-му тодішній держсекретар США Майк Помпео, через активність Китаю, заявив, що Вашингтон готовий посилити військову присутність Сполучених Штатів в Арктиці.
Тоді Пекін почав тіснішу співпрацю з Москвою в регіоні. З 2013 року Китай інвестує в російські арктичні проєкти. Зокрема, в межах ініціативи "Один пояс, один шлях".
Улітку 2024-го три криголами Китаю випробували маршрут через Північний Льодовитий океан. А у жовтні того року КНР вперше провела патрулювання в цьому океані. Пекін пояснював, що це мало стати перевіркою здатності кораблів виконувати місії в незнайомих морських районах. Патруль нібито перевіряв рибальські човни та провів навчання з порятунку на воді, протидії пошкодженням і виявлення нелегальних суден.
США: візит Венса, плани на криголами
Дональд Трамп ще до інавгурації заявив, що США мають приєднати Гренландію "з метою національної безпеки і свободи". Президент Сполучених Штатів не виключає навіть військової операції на острові та заявляє, що врешті США "100% отримають" Гренландію.
У січні острів відвідував Дональд Трамп-молодший — син президента США, а в березні в Гренландію мала їхати Уша — дружина віцепрезидента Джей Ді Венса, радник з нацбезпеки Майк Волц і міністр енергетики Кріс Райт. Вони збиралися відвідати базу "Пітуффік", історичні місця і взяти участь у перегонах на собачих запрягах.
Офіційно їх не запрошувала ні гренландська влада, ні данська. На тлі численних заяв Трампа про анексію острова, Гренландія вбачала у цьому візиті "агресивний американський тиск". Врешті до делегації доєднався і Венс. Після цього, туристична компанія Tupilak Travel, яка мала приймати дружину віцепрезидента США, відмовилася це робити. Фірма заявила, що не хоче бути частиною "пресшоу", а Гренландія "належить Гренландцям".
Мандрівка скоротилася лише до відвідин американської військової бази. Там Джей Ді Венс знову розповідав про політику Трампа щодо Гренландії та серед іншого дорікнув Данії, що та "погано дбала" про острів. Також віцепрезидент повідомив, що Штати розглядають посилення військової присутності в Гренландії, якщо це буде необхідно — адже, за словами Венса, в ній "дуже зацікавлений" — і економічно, і у військовому плані — Китай.
Також, через зацікавленість в Арктиці, США планують збільшити парк криголамів. Трамп заявив, що Сполучені Штати планують замовити 48 криголамів оскільки "весь цей регіон (Арктика — ред) стає дуже важливим". Вашингтон вже законтрактував із суднобудівною компанією Bollinger Shipyards розробку та будівництво першого важкого арктичного криголама за 951,6 млн доларів. А 30 березня лідер США, граючи в гольф із президентом Фінляндії Александром Стуббом, обговорили купівлю та розробку великої кількості криголамів.
Що кажуть Данія та уряд Гренландії
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен заявив, що США мали б змінити тон у заявах щодо Гренландії, Данія готова спільно зі Штатами працювати над безпекою острова, і є законні можливості, щоб розширити військову присутність США в регіоні.
Расмуссен додав, що Данія активно інвестує в арктичну безпеку, а Гренландія є частиною НАТО — це додаткові гарантії безпеки для регіону.
Новий очільник уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен відповів на заяви Трампа, що острів не є власністю будь-якої іншої держави і самостійно визначає своє майбутнє. Його попередник наголошував, що острів не продається.
