Американські військові активізують зусилля для забезпечення ширшого доступу до Гренландії, що є чітким сигналом того, що інтерес президента США Дональда Трампа до арктичного острова не зменшився.
Про це пише The New York Times.
Як повідомив голова Північного командування США генерал Грегорі М. Гійо, США ведуть переговори з Данією щодо доступу до трьох додаткових баз у Гренландії, включаючи дві раніше покинуті американцями. Це означало б перше розширення військ США на острові за десятиліття.
На слуханнях у Конгресі США у середині березня Гійо заявив, що військові хочуть "розширеного доступу до різних баз по всій Гренландії, оскільки ми розглядаємо зростаючу загрозу та стратегічне значення Гренландії".
"Я працюю з нашим відомством та іншими організаціями над розвитком нових портів та аеродромів, що розширить можливості нашого міністра (оборони США Піта Генсета, — ред.) та президента, якщо нам знадобиться їхня допомога в Арктиці", — сказав генерал.
Речниця Північного командування США Тереза Медоуз заявила, що військові планувальники придивляються до міст Нарсарсуак на півдні Гренландії, яке має глибоководний порт, та Кангерлусуак на південному заході, яке вже має довгу злітно-посадкову смугу, здатну приймати великі літаки.
Обидва місця були американськими базами під час Другої світової війни та холодної війни, але були передані данським і гренландським урядам після того, як американці залишили Нарсарсуак у 1950-х роках і Кангерлусуак у 1990-х. Більша частина їхньої військової інфраструктури демонтована, хоча на обох об’єктах досі є невеликі робочі аеропорти.
Представники Пентагону не уточнили, скільки військ буде направлено на острів. Генерал Гійо зазначив, що військовим потрібні бази для солдатів спеціальних операцій та "морських сил".
Газета зазначає, що під час Другої світової війни, коли Данія була окупована нацистами, США допомагали захищати Гренландію. Вони відправили тисячі військовослужбовців і відкрили понад десяток баз. Вони підтримували багато з них у робочому стані під час холодної війни. Наразі активною залишається лише одна база — дистанційна установка протиракетної оборони з кількома сотнями особового складу.
Трамп раніше виявляв зацікавленість у придбанні Гренландії і кілька місяців погрожував застосувати силу для її захоплення. Уряд Данії посилається на дансько-американський оборонний пакт 1951 року, щоб протистояти погрозам Трампа, зазначаючи, що США вже мають розширений доступ до військових об’єктів у Гренландії. Американські чиновники зараз використовують ту саму угоду для розробки планів експансії.
"Нам насправді не потрібен новий договір. Він дуже всеохоплюючий і, відверто кажучи, дуже сприятливий для наших операцій або потенційних операцій у Гренландії", — сказав генерал Гійо.
План розширення тримають у таємниці. Державний департамент відмовився від коментарів, як і міністерство закордонних справ Данії та офіс прем'єр-міністра Гренландії.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп припустив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО. Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
21 січня під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі Трамп запевнив, що США не застосовуватимуть силу для отримання контролю над островом. 29 січня агентство Bloomberg повідомило, що США, Данія та Гренландія розпочали переговори щодо нової рамкової угоди про співпрацю навколо арктичного острова.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
