Рік тому, 8 січня, одразу після вильоту з аеропорту Імама Хомейні в Тегерані, двома ракетами був збитий український Боїнг рейсу PS752, який прямував з Тегерану до Києва. На борту літака було 176 людей, серед них 11 українців — 9 членів екіпажу та двоє пасажирів. Усі вони загинули. За кілька днів після трагедії офіційна влада Ірану визнала, що літак був збитий, але й досі наполягає на тому, що він міг бути збитий випадково. В останній день грудня минулого року іранська сторона нарешті передала українському слідству проєкт технічного звіту щодо причин падіння літака, який поки що офіційно не оприлюднено. Суспільне розбиралося, як просувається розслідування катастрофи та про що домовилися сторони після двох етапів ірано-українських переговорів.
Розслідування в Ірані
Пасажирський літак авіакомпанії МАУ був збитий двома ракетами малої дальності класу “земля-повітря”, випущеними із зенітно-ракетного комплексу “Тор-М1”. За кілька днів після трагедії командувач аерокосмічними силами Корпусу вартових ісламської революції Амір-Алі Хаджізаде заявив, що його військовий підрозділ бере на себе повну відповідальність за “ненавмисне” збиття українського літака. З того часу Іран розпочав два окремих розслідування — кримінальне та технічне. Проєкт звіту технічного розслідування іранська сторона передала Україні ввечері 31 грудня, з п'ятої спроби. Тепер Україна має 60 днів, аби внести до звіту зауваження та пропозиції, після чого Іран матиме ще місяць на його доопрацювання. Оприлюднять звіт після затвердження радою Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).
Кримінальне розслідування в Ірані ведеться за двома статтями — 291 і 616 Кримінального кодексу, за якими ця катастрофа кваліфікується як “ненавмисне вбивство”. Покарання, за іранським законодавством, передбачає до 3 років ув’язнення з виплатою компенсацій. У рамках розслідування влада Ірану ще влітку 2020 року повідомила про затримання 6 осіб, підозрюваних у збитті літака МАУ, трьох з яких відпустили під заставу. Серед затриманих — іранські військові. Хто вони та наскільки високим є їхній ранг, для українського слідства досі залишається невідомим.
За словами заступника міністра закордонних справ Євгенія Єніна, українським органам правопорядку надзвичайно цікаво знати більш детальну інформацію про посади та ролі у командному ланцюгу тих, хто перебуває під слідством в Ірані, однак "до останнього часу іранська сторона уникає передачі зазначених даних, прикриваючись таємницею слідства, а також державною таємницею, оскільки йдеться про військовослужбовців Ірану”.
Українська сторона, тим часом, наполягає на надзвичайно високому суспільному інтересі до цього питання. На думку Єніна, баланс між суспільним інтересом і забезпеченням режиму держтаємниці чи таємниці слідства має і може бути витриманий.
Технічне розслідування передбачає роботу експертів на місці падіння літака та розшифровку чорних скриньок. У перші дні після трагедії в Іран вилетіла група українських та міжнародних експертів, які працювали безпосередньо з уламками.
Командир Боїнгу та розслідувач авіаційних пригод Всесвітньої асоціації національних асоціацій пілотів (IFALPA) Владислав Петренко розповідає, що експерти весь час працювали під наглядом іранців, які на той час дотримувалися версії, що причина падіння літака є технічною.
"Однак після перевірки уламків та огляду двигунів стало зрозуміло, що це не так. Двигуни були у напівзруйнованому стані, але по цих двигунах, достатньо було зовнішнього огляду щоб впевнитись, що вони до посадки працювали нормально”, — розповів Суспільному Петренко.
Крім того, Петренку, який займався радіообміном, вдалось відслухати транскрипції усіх премовин і довести, що пілоти українського Боїнгу виходили на зв’язок після зльоту. Цей факт і те, що за кілька днів експерти українського Бюро судмедекспертиз довели збиття літака за характером уламків, повністю спростували версію Ірану про технічні проблеми.
Бортові самописці українського Боїнга розшифрували лише за півроку після катастрофи. У липні іранська сторона відправила їх до французького бюро з розслідування і аналізу безпеки цивільної авіації у Париж. Попередній аналіз розшифрування підтвердив незаконне втручання у роботу літака.
Владислав Петренко, який був присутнім у Парижі, розповідає, що розшифровували скриньки за участі спеціалістів з різних країн, а українська строна могла спостерігати за процесом через спеціальну камеру, направлену на руки людини, яка розривала самописці. “Нам поставили гарний ракурс, направлений на руки того, хто вскриває ці чорні скриньки”, — розповів експерт. На його думку той, факт, що самописці розшифровували у Парижі логічний, бо ні в Україні, ані в Ірані немає спеціального обладнання, а віддавати скриньки на розшифровку у США Іран відмовився з політичних міркувань.
Заступник міністра закордонних справ Євгеній Єнін також вважає позитивним той факт, що чорні скриньки розшифровували у французькій лабораторії, а не в Україні. На його думку, це дає українському слідству додаткові важелі: “Якщо б ці скриньки торкнулися української землі, рівно завтра ми би побачили неймовірну за своїм розмахом, інформаційну операцію проти України, що ми ніби втрутились, на щось вплинули. Ми б зіткнулися з інформаційною кампанією, яка могла бути інспірованою чи то іранською стороною, чи то російською, в нас вистачає недругів”.
Українське розслідування
В Україні кримінальне провадження у справі збитого літака МАУ в Тегерані відкрили за трьома статтями — 276 ( порушення правил безпеки руху або експлуатації повітряного транспорту) 115 ( умисне вбивство) та 194 (умисне знищення або пошкодження майна). Ним займається Головне слідче управління СБУ за дорученням Офісу генпрокурора. За цими статтями передбачено найвищу міру покарання — довічне ув’язнення. З іранським слідством українська сторона співпрацює лише у рамках запитів про міжнародну правову допомогу. За словами прокурорки Ольги Кореняк, упродовж року Україна направила п’ять таких запитів, проте повної відповіді від Ірану на жоден із них не отримала.
“Інформації, яку ми отримуємо на сьогоднішній день, недостатньо для того щоб встановити всі обставини цього злочину”, — заявила Кореняк у коментарі Суспільному.
Про те, що Іран не передає всієї інформації раніше говорив в інтерв'ю ЗМІ і заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов. Зокрема, і про те, що про затриманих іранських військових українське слідство дізналось з іранських медіа. Про суб'єктивність іранської сторони заявляла і Канада, яка втратила в тій катастрофі 138 пасажирів. Спеціальний радник канадського прем'єра Ральф Гуддейл, за дорученням Джастіна Трюдо, підготував 74-сторінковий звіт про ситуацію з розслідуванням обставин загибелі рейсу PS752 МАУ. У доповіді Гуддейл наголошує, що Іран не може "розслідувати сам себе". Так само, як і Україні, Іран фактично відмовив Канаді у повному доступі до розслідування.
Співпрацювати з українським слідством та надавати інформацію, яку вони вже мають чи продовжують збирати, погодились іранські родини з Асоціації родин жертв рейсу PS752, які проживають на території Канади. За словами посла України в Канаді Андрія Шевченка, у членів Асоціації є родичі в Ірані, які дуже уважно стежать за іранськими ЗМІ і ретельно збирають всю інформацію на цю тему.
За рік розслідування іранська та українська сторони провели два раунди переговорів — в червні у Києві і в Тегерані у жовтні. Під час переговорів українська сторона пропонувала Ірану створити спільну слідчу групу, в рамках якої можна було б обмінюватись доказами, проводити спільні допити підозрюваних та судові експертизи в режимі онлайн, розповів Євгеній Єнін. Проте Іран до цього часу не погодився на таку пропозицію. “Іранська сторона на словах нібито підтверджувала згоду на зазначені пропозиції, водночас ми поки що не бачимо кроків на зустріч у цьому плані” — додає заступник міністра. Третій раунд двосторонніх переговорів мав відбутися на початку грудня, проте його скасували, через низький рівень виконання домовленостей. “Ми виходили з того, що всі ті обіцянки, дані сторонами, будуть виконані в максимально стислі терміни. На превеликий жаль слова розійшлися зі справами” — розповів Єнін.
Що з компенсаціями родинам загиблих
Крістіна Александрович в авіакатастрофі втратила колишнього чоловіка, бортпровідника Ігоря Матькова. Разом вони прожили дев’ять років, за рік до трагедії розійшлися, але залишилися добрими друзями. Бортпровідник Ігор Матьков мріяв стати пілотом, пройшов навчання та вже отримав усі документи та ліцензії. “Він, напевно, ні про що так не мріяв, як сісти за штурвал великого літака. Він просто не встиг отримати цю посаду” — згадує Крістіна.
Жінка досі не може повірити в те, що Ігора більше немає: “Мені його так не вистачає, наче мене убили разом з ним, прострелили в мені величезну дірку, пройшло стільки часу, вона досі не затягується”, - ділиться вона.
Крістіна не вірить у те, що Іран збив літак помилково та вважає, що розслідування затягують. “Багато батьків можуть просто не дожити до того моменту, коли буде поставлена крапка в цій справі і до моменту, коли буде видана ця компенсація, якщо вона буде звісно видана. Багато хто навіть не вірить, що їм виплатять цю компенсацію”, — каже Александрович. — “Це не поверне їхніх близьких, але багато хто втратив своїх єдиних годувальників”.
Усім родинам загиблих українців в небі над Тегераном уряд України виплатив по 200 тисяч гривень. Іран також заявляв, що готовий виплатити по 80 тисяч доларів компенсації, проте українська сторона не погодилася на цю суму. Євгеній Єнін пояснює, що компенсація у 80 тисяч доларів, так звана “плата за кров”, передбачена іранським законодавством у випадку будь-кого вбивства, чи іншого незаконного позбавлення життя. “Рівень компенсацій буде залежати від результатів технічного розслідування, коли ми дійсно встановимо обставини трагедії. Це буде залежати від того яким чином іранська сторона буде співпрацювати і з Україною і з іншими постраждалими державами”, — додає дипломат.
У грудні віцепрезидентка Ірану з правових питань Лаї Джонейді заявила, що Іран готовий виплатити компенсації в розмірі 150 тисяч доларів сім'ям кожного із загиблих в катастрофі літака МАУ в Тегерані, щойно отримає усі звіти та документи. 4 січня під час круглого столу в посольстві у Києві цю інформацію підтвердив і посол Ірану в Україні Манучехр Мораді.
