Служба безпеки України викрила масштабну схему з вимагання грошей в позичальників “швидких” кредитів – правоохоронці встановили, що одна з компаній-лідерів на ринку мікрокредитування неправомірно нараховує своїм клієнтам, які не змогли вчасно погасити кредитні зобов’язання, штрафні санкції та пеню у розмірі понад 300% від суми кредиту. Президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров розповів Українському радіо, хто є основним споживачем мікрокредитів, як не потрапити у фінансову пастку при отриманні позики, та як діяти у випадку, якщо ви вже скористались послугами подібних фінансових організацій.
Як зазначив експерт, відповідно до нових вимог закону з 8 січня наступного року кредити до 5 тисяч гривень також будуть підпадати під споживче кредитування, тож по них буде необхідно розкривати реальну річну відсоткову ставку – так само як і по банківських кредитах та кредитах на більші суми.
"Зараз в мікрозаймах цей відсоток досягає 600-700, а подекуди й 900 на рік, хоча в рекламах заявляється, що йдеться про 0,1 %, а подекуди й нібито дають кешбек мінус 5%”, – розповів Юрій Прозоров.
За словами експерта, ще у 2017 році, коли був ухвалений закон про споживче кредитування, депутати минулого скликання ввели між першим та другим читанням правку, якою надали можливість не розкривати цю відсоткову ставку.
“Мікрофінансові організації користувались цим нечемним чином. Зараз це буде перекрито”, – зауважив Прозоров.
Як пояснив експерт, також НБУ регулює інший захист для споживачів фінансових послуг – це встановлення подвійної межі розміру штрафів до суми кредитів.
"Тобто пенями та штрафами неможливо буде з 5 тисяч зробити 150, як це було раніше”, – наголосив він.
Також Прозоров розповів, що відповідно до результатів дослідження 2016 року, типовим користувачем мікрокредитів була людина, яка має прострочений кредит у банках і один-два кредити у мікрофінансових установах. При цьому свіжіше дослідження, датоване літом 2020 року, свідчить, що нині кожен клієнт має вже три кредити, які не обслуговує.
“Йдеться про те, що можна подати заявки в десять мікрофінансових організацій одночасно. Вони працюють 24/7 і видають гроші й вночі на карту, без телефонного дзвінка, поручителів чи укладання договору. Тобто ті, хто має погану кредитну історію і кому банки не дають кредити, звертаються до цих організацій, не розуміючи, що замість 5 тисяч вони будуть винні 15”, – пояснив експерт.
Чому люди беруть позики
Юрій Прозоров розповів, що нині поширеним явищем є так звана “кредитна наркоманія”.
“Йдеться про людей, які не в змозі контролювати свою фінансову поведінку. Вони залежні від “легких” грошей. А небанківські займи і є постачальниками кредитних “наркотиків”, – зауважив він.
За словами експерта, через це наступного року Національний банк повинен більш прискіпливо поставитися до скарг споживачів фінансових послуг, які більшою мірою стосуються фінансових компаній, та колекторів.
"Я сподіваюсь, що при прийнятті нового закону про фінансові послуги в 2021 році буде врегульовано ринок колекторів, і вони перестануть переслідувати дзвінками та ломитися до домівок”, – сподівається Прозоров.
Експерт порадив, тим, хто вже потрапив у кредитну пастку, звертатися до компаній, які протидіють колекторам, або до НБУ.
“Є так звані “антиколекторські” юридичні компанії. Якщо споживач фінансових послуг вважає, що його ввели в оману, тоді потрібно скаржитися до НБУ. Є питання, які можна поставити через сall-центр Нацбанку, там є спеціальний департамент щодо скарг на фінансові послуги.
Якщо ж вам телефонують із погрозами і порушують вашу недоторканність, Прозоров радить звертатись безпосередньо до правоохоронних органів.
