Печерському районний суд Києві продовжив тримання під вартою до 15 січня без права внесення застави для військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Гнезділова, який публічно самовільно залишив свою частину.
Про це повідомляє кореспондент Суспільного із зали суду.
Тримання під вартою вимагала сторона обвинувачення, водночас сторона захисту просила суд обрати запобіжний не повʼязаний з ув'язненням.
Адвокати Гнезділова заявили, що обвинувачення необґрунтовані та бездоказові. За їхніми словами, військовослужбовець не має намірів перешкоджати, переховуватися та впливати на свідків.
Сторона захисту підтвердила вчинення злочину військовослужбовцем — СЗЧ, але заперечила дезертирство, в якому звинувачують Гнезділова. За їхніми словами, різниця полягає в тому, що дерезрство — це залишення служби назавжди, а СЗЧ — тимчасово. Крім того, додали, що Гнезділов пішов самовільно залишив військову частину публічно, а отже "він не переховувався від слідства і зробив це аби сталися зміни".
Сам Гнезділов заявив, що востанні два місяці в умовах війни українські військовослужбовці стикнулися з "серйозними проблемами", зокрема відсутністю "справедливої" системи мобілізації та ротацій.
Він наголосив, що Конституція України передбачає рівність прав і обов'язків усіх громадян, включно з обов'язком захищати країну у разі воєнної агресії. Однак на практиці система залишається "економічно та соціально заброньованою".
Гнезділов розповів, що служить у 56-й бригаді морської піхоти, яка протягом трьох років війни майже жодного разу не була відведена на другу лінію для відпочинку чи відновлення.
"Досвід інших країн, таких як Ізраїль, Південна Корея чи Тайвань, показує, що для успіху у війні потрібна загальнонаціональна мобілізація. Якщо суспільство залишається розділеним і недостатньо залученим, нація рано чи пізно зазнає поразки", — зазначив він.
Гнезділов закликав до перегляду підходів до ротації, мобілізації та забезпечення рівності обов'язків серед усіх громадян. "Не може бути так, що одні три роки тримають фронт, а інші залишаються в тилу, нічого не роблячи. Україні потрібна справедлива система розподілу обов'язків і чітка дорожня карта дій для досягнення перемоги", — підсумував Гнезділов.
У коментарі кореспонденту суспільному в залі суду Гнезділов сказав, що готовий буде повернутися на службу, як тільки будуть встановлені чіткі терміни служби військовослужбовців:
"Хочу, щоб пан міністр оборони виконав свою публічну обіцянку, яку він давав більше року. Цю ж обіцянку давали народні депутати, цю ж обіцянку військовослужбовців давали багато хто давав. Я хочу, щоб виконали цю обіцянку і прийняли чіткі терміни служби. Як тільки я побачу, що внесений законопроект, я одразу повертаюся на військову службу".
Гнезділов також заявив, що збирається звернутися до Європейського суду з прав людини щодо запобіжного, "який програли в апеляції" 19 листопада. Крім того сторона захисту подала скаргу до уповноваженого Верховної Ради справ людини щодо утримання військовослужбовців у СІЗО.
"Надіємо, що я побачу його (Дмитра Лубінця — ред.) там і не було б зайвим, якби він прийшов і подивився не тільки умови перебування військовослужбовців на гауптвахті, бо це ще терпимо, але і умови перебування військовослужбовців в СІЗО. Тому що там ситуація набагато критичніша, ніж на гауптвахті. І ніхто не реагує на скарги, відбувається навіть певна свавілля з цього приводу", — заявив Гнезділов.
Як передає кореспондент Суспільного, до зали суду прийшли до двох десятнів людей, які заявили про бажання взяти Гнезділова на поруки. Серед них військові, ветерани, члени громадських організацій, друзі та журналісти.
Захисниця гнезділова Анастасія Бурковська після рішення суду про продовження тримання під вартою заявила, що найімовірніше сторона захисту буде його оскаржувати.
11 жовтня за рішенням Печерського райсуду столиці Гнезділова взяли під варту строком на два місяці.
15 жовтня адвокат Сергія Гнезділова Олександр Шадрін повідомляв Суспільному, що подав апеляцію на це рішення суду. Проте 19 листопада Київський апеляційний суд залишив військовослужбовця Гнезділова під вартою.
Що відомо про справу військовослужбовця Сергія Гнезділова
21 вересня 2024 року військовий написав у Facebook, що самовільно залишив частину, щоб привернути увагу до потреби встановити терміни служби для мобілізованих.
24 вересня у 56-й ОМПБр, де служить Гнезділов, призначили службове розслідування та заявили, що військовий "вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення".
Пізніше в Офісі генпрокурора повідомили, що відкрили кримінальне провадження про дезертирство, яке розслідуватиме Державне бюро розслідувань.
9 жовтня слідчі ДБР затримали військовослужбовця Сергія Гнезділова за підозрою у самовільному залишенні військової частини, вчиненому з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану. Його дії кваліфіковано як дезертирство (ч. 4 ст. 408 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.
10 жовтня Гнезділову повідомили про підозру. Його дії кваліфіковано як дезертирство (ч. 4 ст. 408 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.
Що відомо про Сергія Гнезділова
Сергій Гнезділов — український військовий, громадський активіст та учасник російсько-української війни. Він пішов добровольцем до Збройних сил України у 2019 році, взявши академвідпустку під час навчання на кафедрі журналістики у Львівській політехніці.
Гнезділов брав участь у боях на Донеччині, включаючи Піски та Бахмут. Також він є засновником культурного фестивалю "ВиделкаFest" у своєму рідному місті Вилкове на Одещині та ведучим подкасту від hromadske "++ подкаст", де говорить з військовими та порушує питання мілітаризації суспільства.
Що відомо про демобілізацію
У грудні 2023 року міністр оборони Рустем Умєров в інтерв'ю Суспільному сказав, що міністерство працює над встановленням чітких термінів служби для військовослужбовців.
"Ми працюємо над тим і юридично і законодавчо і технічно. Ми розуміємо і хочемо отримати відповіді для тих, хто вже знаходиться два роки в полях, щоб вони теж розуміли, коли в них буде така можливість. Ми надамо це право. Ми працюємо над цим", — сказав Умєров.
11 квітня цьогоріч Верховна рада України в другому читанні ухвалила законопроєкт про мобілізацію №10449 — без норми про демобілізацію. Перед розглядом закону в другому читанні з його редакції за зверненням головнокомандувача ЗСУ Сирського та міністра оборони Умєрова прибрали положення, що встановлювало демобілізацію через 36 місяців служби.
Питання демобілізації мають розглянути в окремому законопроєкті, який в розробці, повідомили в Міноборони в квітні цього року. Тоді речник міністерства Дмитро Лазуткін заявив, що першу версію законопроєкту мають подати до парламенту "протягом найближчих місяців". Однак станом на вересень цей законопроєкт так і не подали до Верховної ради.
Відповідальність за СЗЧ в Україні
На сьогодні, в умовах воєнного стану, за самовільне залишення служби військовослужбовцем, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Дезертирство карається позбавленням волі від 5 до 12 років.
20 серпня цього року Верховна рада України ухвалила в цілому закон про позбавлення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення військової частини та дезертирство в окремих випадках:
- якщо це трапилося вперше,
- якщо військовий вирішив повернутися до війська на стадії судового розгляду,
- Якщо командир частини надав суду письмову згоду на повернення військового до служби.
Раніше директор ДБР Олексій Сухачов заявив агентству "Інтерфакс-Україна", що відомство орієнтоване на те, аби повертати на позиції бійців, які залишили місце служби, а не на збільшення щодо них кримінальних проваджень. Сухачов наголосив, що нині пріоритетними у цьому питанні є профілактичні заходи та роз'яснювальна робота.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, посилаючись на статистику Державної судової адміністрації, повідомив агентству, що протягом 2023 року за СЗЧ засудили 1 577 військових. З них 30 — жінок. Він додав, що це найпоширеніший злочин серед військовослужбовців.
