Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід військовослужбовцю 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергію Гнезділову, який публічно самовільно залишив свою частину. За рішенням суду його взяли під варту строком на 60 діб. Сторона захисту Гнезділова буде подавати апеляцію.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного із зали суду.
Сам Гнезділов перед початком судового засідання заявив, що усвідомлював свої дії та зазначив, що не зможе продовжувати службу, поки не буде чітких термінів служби.
"Захист держави — обов'язок кожного громадянина, але без чітких термінів служби це перетворюється на кріпосне право, коли є цивільне суспільство і є каста військових, які є військовими довічно", — сказав він.
Гнезділов також відповів на питання чи готовий він до того, що його засудять.
"А мене засудять. Чи я готовий? Мабуть, ніхто не готовий так довго "сидіти". Але мені не лишили іншого варіанту. Мені доведеться "сидіти", — сказав він.
Чоловік також заявив, що оголосить голодування, якщо Міноборони не напрацюють законопроєкт про демобілізацію.
Підтримати військового до зали суду прийшли учасниці спільноти "Чіткі терміни служби". За словами Ольги, учасниці спільноти, яка виступає за чіткі терміни служби у лавах ЗСУ, вона не знає Сергія Гнезділова особисто, але для учасників об'єднання він — "герой".
Також до підтримки Гнезділова долучилось громадське об'єднання "Українські студенти за свободу". Вони прийшли підтримати Сергія, бо він був учасником їх організації, а під час служби приїжджав до них читати лекції. Крім цього вони підписували заяву про взяття на поруки підсудного.
Сторона захисту Гнезділова на початку засідання подала клопотання про відвід судді. Зокрема адвокат Олександр Шадрін заявив, що авторозподіл судді серед чергових слідчих судів, а не серед усіх, є "порушеннями закону".
За словами Шадріна, у затриманні Гнезділова є певні "політичні мотиви", щоб продемонструвати іншим військовим, що "органи працюють, що затримують таких осіб (військових, які самовільно залишили частину, — ред.), аби їх притягнути до кримінальної відповідальності".
Зі свого боку суд відмовив у клопотанні, тому засідання продовжив той самий суддя, який із самого початку вів засідання.
Після оголошення рішення про обрання запобіжного заходу для Гнезділова у вигляді тримання під вартою, Шадрін сказав, що сторона захисту подаватиме апеляцію на це рішення суду.
9 жовтня слідчі ДБР затримали військовослужбовця за підозрою у самовільному залишенні військової частини, вчиненому з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану. Його дії кваліфіковано як дезертирство (ч. 4 ст. 408 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.
10 жовтня Гнезділову повідомили про підозру. Його дії кваліфіковано як дезертирство (ч. 4 ст. 408 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.
Що цьому передувало
21 вересня військовий написав у Facebook, що самовільно залишив частину, щоб привернути увагу до потреби встановити терміни служби для мобілізованих.
24 вересня у 56-й ОМПБр, де служить Гнезділов, призначили службове розслідування та заявили, що військовий "вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення".
Пізніше в Офісі генпрокурора повідомили, що відкрили кримінальне провадження про дезертирство, яке розслідуватиме Державне бюро розслідувань.
Сергій Гнезділов — український військовий, громадський активіст та учасник російсько-української війни. Він пішов добровольцем до Збройних сил України у 2019 році, взявши академвідпустку під час навчання на кафедрі журналістики у Львівській політехніці.
Гнезділов брав участь у боях на Донеччині, включаючи Піски та Бахмут. Також він є засновником культурного фестивалю "ВиделкаFest" у своєму рідному місті Вилкове на Одещині та ведучим подкасту від hromadske "++ подкаст", де говорить з військовими та порушує питання мілітаризації суспільства.
Що відомо про демобілізацію
У грудні 2023 року міністр оборони Рустем Умєров в інтерв'ю Суспільному сказав, що міністерство працює над встановленням чітких термінів служби для військовослужбовців.
"Ми працюємо над тим і юридично і законодавчо і технічно. Ми розуміємо і хочемо отримати відповіді для тих, хто вже знаходиться два роки в полях, щоб вони теж розуміли, коли в них буде така можливість. Ми надамо це право. Ми працюємо над цим", — сказав Умєров.
11 квітня цьогоріч Верховна рада України в другому читанні ухвалила законопроєкт про мобілізацію №10449 — без норми про демобілізацію. Перед розглядом закону в другому читанні з його редакції за зверненням головнокомандувача ЗСУ Сирського та міністра оборони Умєрова прибрали положення, що встановлювало демобілізацію через 36 місяців служби.
Питання демобілізації мають розглянути в окремому законопроєкті, який в розробці, повідомили в Міноборони в квітні цього року. Тоді речник міністерства Дмитро Лазуткін заявив, що першу версію законопроєкту мають подати до парламенту "протягом найближчих місяців". Однак станом на вересень цей законопроєкт так і не подали до Верховної ради.
Відповідальність за СЗЧ в Україні
На сьогодні, в умовах воєнного стану, за самовільне залишення служби військовослужбовцем, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Дезертирство карається позбавленням волі від 5 до 12 років.
20 серпня цього року Верховна рада України ухвалила в цілому закон про позбавлення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення військової частини та дезертирство в окремих випадках:
- якщо це трапилося вперше,
- якщо військовий вирішив повернутися до війська на стадії судового розгляду,
- Якщо командир частини надав суду письмову згоду на повернення військового до служби.
Раніше директор ДБР Олексій Сухачов заявив агентству "Інтерфакс-Україна", що відомство орієнтоване на те, аби повертати на позиції бійців, які залишили місце служби, а не на збільшення щодо них кримінальних проваджень. Сухачов наголосив, що нині пріоритетними у цьому питанні є профілактичні заходи та роз'яснювальна робота.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, посилаючись на статистику Державної судової адміністрації, повідомив агентству, що протягом 2023 року за СЗЧ засудили 1 577 військових. З них 30 — жінок. Він додав, що це найпоширеніший злочин серед військовослужбовців.
