Київський апеляційний суд відхилив апеляцію щодо запобіжного заходу для військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Гнезділова, який публічно самовільно залишив свою частину. Таким чином він залишатиметься під вартою.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного із зали суду.
На початку засідання адвокат військовослужбовця Олександр Шадрін просив суд уважно підійти до його підзахисного й наголошував, що потрібно прекваліфікувати справу із "дезертирства" у "самовільне залишення частини".
"Ми маємо протокол затримання Сергія, де не зазначено за що конкретно затриманий: немає опису фабули. Просто зазначений номер статті (йдеться про ст. 408 ККУ — дезертирство — ред.). Якби Сергій залишив свій окоп під час бойових дій, зрозуміло, що це — дезертирство. Жодної слідчої процесуальної дії за цей час не було проведено з 11 жовтня. Навіщо тримати його під вартою? Він що, впливатиме на командирів, чи інших? Чи він втече у РФ, з якою воював ці роки? Просимо переглянути запобіжний захід", — сказав Шадрін.
Сам Гнедзділов назвав обвинувачення "голослівними та безпідставними", а саму справу — "публічно-показовою" й заявив, що з того часу, як він перебуває у СІЗО, його жодного разу не допитували та не проводили процесуальних дій.
"Чому сторона обвинувачення не кваліфікує мій випадок як СЗЧ — я не знаю. Останній рік я постійно казав про необхідність реформування мобілізаційної системи, про необхідність ротацій. Прокурор пише, що я мав на меті дискредитувати військову владу, а у нас її немає. У нас є військове командування. Але дискредитувати військове командування може корупція та провал мобілізації. Здається, що якби не моя офіційна заява (про СЗЧ — ред.), то мене ніхто б і не шукав. Я вважаю це публічно-показовою справою, саме тому мені й інкримінують 408-му статтю", — сказав він.
Зі свого боку прокурор заявив, що суд першої інстанції 11 жовтня "прийняв справедливе рішення" і просив не змінювати Гнезділову запобіжний захід.
"Прошу не змінювати запобіжний захід. Вважаю, що даний запобіжний захід є обґрунтований і ризики щодо Гнезділова тривають по цей час", — сказав він.
Після доводів сторін Київський апеляційний суд відхилив апеляцію та залишив Гнезділова під вартою.
11 жовтня за рішенням Печерського райсуду столиці Гнезділова взяли під варту строком на два місяці.
15 жовтня адвокат Сергія Гнезділова Олександр Шадрін повідомляв Суспільному, що подав апеляцію на це рішення суду.
Що відомо про справу військовослужбовця Сергія Гнезділова
21 вересня 2024 року військовий написав у Facebook, що самовільно залишив частину, щоб привернути увагу до потреби встановити терміни служби для мобілізованих.
24 вересня у 56-й ОМПБр, де служить Гнезділов, призначили службове розслідування та заявили, що військовий "вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення".
Пізніше в Офісі генпрокурора повідомили, що відкрили кримінальне провадження про дезертирство, яке розслідуватиме Державне бюро розслідувань.
9 жовтня слідчі ДБР затримали військовослужбовця Сергія Гнезділова за підозрою у самовільному залишенні військової частини, вчиненому з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану. Його дії кваліфіковано як дезертирство (ч. 4 ст. 408 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.
10 жовтня Гнезділову повідомили про підозру. Його дії кваліфіковано як дезертирство (ч. 4 ст. 408 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.
Що відомо про Сергія Гнезділова
Сергій Гнезділов — український військовий, громадський активіст та учасник російсько-української війни. Він пішов добровольцем до Збройних сил України у 2019 році, взявши академвідпустку під час навчання на кафедрі журналістики у Львівській політехніці.
Гнезділов брав участь у боях на Донеччині, включаючи Піски та Бахмут. Також він є засновником культурного фестивалю "ВиделкаFest" у своєму рідному місті Вилкове на Одещині та ведучим подкасту від hromadske "++ подкаст", де говорить з військовими та порушує питання мілітаризації суспільства.
Що відомо про демобілізацію
У грудні 2023 року міністр оборони Рустем Умєров в інтерв'ю Суспільному сказав, що міністерство працює над встановленням чітких термінів служби для військовослужбовців.
"Ми працюємо над тим і юридично і законодавчо і технічно. Ми розуміємо і хочемо отримати відповіді для тих, хто вже знаходиться два роки в полях, щоб вони теж розуміли, коли в них буде така можливість. Ми надамо це право. Ми працюємо над цим", — сказав Умєров.
11 квітня цьогоріч Верховна рада України в другому читанні ухвалила законопроєкт про мобілізацію №10449 — без норми про демобілізацію. Перед розглядом закону в другому читанні з його редакції за зверненням головнокомандувача ЗСУ Сирського та міністра оборони Умєрова прибрали положення, що встановлювало демобілізацію через 36 місяців служби.
Питання демобілізації мають розглянути в окремому законопроєкті, який в розробці, повідомили в Міноборони в квітні цього року. Тоді речник міністерства Дмитро Лазуткін заявив, що першу версію законопроєкту мають подати до парламенту "протягом найближчих місяців". Однак станом на вересень цей законопроєкт так і не подали до Верховної ради.
Відповідальність за СЗЧ в Україні
На сьогодні, в умовах воєнного стану, за самовільне залишення служби військовослужбовцем, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Дезертирство карається позбавленням волі від 5 до 12 років.
20 серпня цього року Верховна рада України ухвалила в цілому закон про позбавлення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення військової частини та дезертирство в окремих випадках:
- якщо це трапилося вперше,
- якщо військовий вирішив повернутися до війська на стадії судового розгляду,
- Якщо командир частини надав суду письмову згоду на повернення військового до служби.
Раніше директор ДБР Олексій Сухачов заявив агентству "Інтерфакс-Україна", що відомство орієнтоване на те, аби повертати на позиції бійців, які залишили місце служби, а не на збільшення щодо них кримінальних проваджень. Сухачов наголосив, що нині пріоритетними у цьому питанні є профілактичні заходи та роз'яснювальна робота.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, посилаючись на статистику Державної судової адміністрації, повідомив агентству, що протягом 2023 року за СЗЧ засудили 1 577 військових. З них 30 — жінок. Він додав, що це найпоширеніший злочин серед військовослужбовців.
