Перейти до основного змісту
МКС видав видав ордери на арешт Нетаньягу і Галланта

МКС видав видав ордери на арешт Нетаньягу і Галланта

Важливо
МКС видав видав ордери на арешт Нетаньягу і Галланта
Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу. Gil Cohen-Magen/Pool Photo via AP

Міжнародний кримінальнй суд (МКС) видав ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу і колишнього міністра оборони Йоава Галланта. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів у Секторі Гази.

Про це повідомляється на сайті суду.

"Палата видала ордери на арешт двох осіб, Беньяміна Нетаньягу та Йоава Галланта, за злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні щонайменше з 8 жовтня 2023 року до щонайменше 20 травня 2024 року, дня, коли прокуратура подала клопотання про ордери на арешт", — йдеться у повідомленні на сайті МКС.

Також МКС оголосив, що видав ордер на арешт лідера військового крила ХАМАСу Мухаммеда Діаба Ібрагіма аль-Масрі, відомого як Мухаммед Дейф. У серпні 2024 року ЦАХАЛ заявив про загибель Дейфа внаслідок удару по району Хан-Юніс.

Палата попереднього провадження вирішила, що ймовірна поведінка Нетаньягу та Галланта підпадає під юрисдикцію суду. У попередньому складі вона вже вирішила, що юрисдикція суду в цій ситуації поширюється на Газу і Західний берег, включаючи Східний Єрусалим.

Зазначається, що палата має підстави вважати, що Нетаньягу та Галлант кожен несе кримінальну відповідальність за наступні злочини як співвиконавці за вчинення дій спільно з іншими:

  • воєнний злочин голодування як метод ведення війни;
  • а також злочини проти людяності у вигляді вбивства, переслідування та інших нелюдських дій.

Палата також має підстави вважати, що Нетаньягу та Галлант несуть кримінальну відповідальність як цивільні начальники за воєнний злочин у вигляді навмисного нападу на цивільне населення.

Раніше головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан запросив ордери на арешт премʼєра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, міністра оборони Ізраїлю Йоава Галланта, а також трьох лідерів палестинського руху ХАМАС.

Атака ХАМАС на Ізраїль та війна в Газі

Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.

9 жовтня Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектору Гази. 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.

13 жовтня ЦАХАЛ закликав цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". Згодом речник ЦАХАЛу Хагарі заявив, що сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.

1 листопада 2023 року війська Ізраїлю прорвали передову лінію оборони руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах, що на кордоні з Єгиптом. Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.

Через війну між Ізраїлем та ХАМАСом в Червоному морі єменські хусити, яких підтримує Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що атакують кораблі Ізраїлю та його союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно із Британією атакували сили хуситів в Ємені.

Загострення конфлікту на Близькому Сході

Восени 2024 року загострився конфлікт на Близькому сході. Спершу — вибухи пейджерів, рацій та радіоприймачів "Хезболли". Потім — ураження Ізраїлем понад 100 ракетних установок угруповання на півдні Лівану та удар по Бейруту, де загинув Ібрагім Акіл та інші командири "Хезболли", а також цивільні. "Хезболла" відповідає запусками ракет по Ізраїлю.

28 вересня Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) офіційно заявила про загибель лідера і одного із засновників "Хезболли" Хасана Насралли під час удару по Бейруту 27 вересня. Згодом угрупування підтвердило загибель лідера.

1 жовтня Армія оборони Ізраїлю розпочала наземну операцію "Стріли півночі" на півдні Лівану. Там почалися рейди проти обʼєктів та інфраструктури угрупування "Хезболла". Згодом Ізраїль неодноразово заявляв про обстріл ліванської столиці Бейрут.

Топ дня

Вибір редакції

На початок