Президент Латвії Едгарс Рінкевичс вважає, що нечітка позиція НАТО щодо євроатлантичної інтеграції України є частиною проблеми, "яку ми зараз спостерігаємо в Європі, дивлячись на війну в Україні".
Про це він сказав на спільній пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте, який прибув до Латвії для інспекції навчань Альянсу.
"Ми запросили і Україну, і Грузію стати країнами-кандидатами ще у 2008 році на Бухарестському саміті. Вони є кандидатами. Вже 16 років ми спостерігаємо досить складний розвиток подій як в Грузії, так і в Україні, і я вважаю, що певною мірою нечітка позиція, яку, на жаль, ми спостерігали з боку Альянсу, також була частиною проблеми, яку ми зараз спостерігаємо в Європі, бачачи війну в Україні", — сказав Рінкевичс.
Президент Латвії наголосив, що потрібен комплексний план для України.
"Ми все ще маємо спекуляції щодо того, яким буде план нової адміністрації США для України. Я б, чесно кажучи, зачекав і, звичайно, був би радий обговорити ці питання з новою адміністрацією, який саме план існує. Але подивімось правді в очі, зараз ми також бачимо, що Росія не бажає сідати за стіл переговорів. РФ фактично посилює військові операції та діяльність", — сказав він.
Рінкевичс наголосив, що для переговорів потрібні дві сторони — не можна домовлятися про мирний план без України, але й Росія повинна бути готова до переговорів і сісти за стіл перемовин.
Щодо вступу в НАТО, президент Латвії нагадав, що країни Альянсу на липневому саміті у Вашингтоні підтвердили, що Україна буде членом Альянсу, і питання "не в тому, чи, а в тому, коли".
"І давайте тепер працювати разом над тим, щоб забезпечити якнайкраще можливе рішення для України, в Україні і за участю України, але також і над тим, щоб ми розробили дуже сильні гарантії безпеки. І на моє переконання, єдиною реальною гарантією безпеки є членство України в НАТО. Чи зможемо ми, як союзники по НАТО, погодитися між усіма 32-ма членами, тому що це одностайне рішення, яке ми повинні прийняти, ще належить з'ясувати, але принаймні ця країна збирається працювати в цьому напрямку", — сказав він.
16 жовтня Зеленський у Верховній Раді представив план перемоги України. Загалом оприлюднений главою держави документ складається з п'ятьох розділів. Перший пункт стосується запрошення України в НАТО ще до закінчення війни. За словами Зеленського, це стане "свідченням рішучості" і покаже, як партнери бачать Україну в "архітектурі безпеки".
Перспективи вступу України в Альянс
30 вересня 2022 року президент Володимир Зеленський, голова Верховної ради Руслан Стефанчук та прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписали заявку на вступ України в НАТО за пришвидшеною процедурою. Відповідна процедура передбачає вступ до НАТО без ПДЧ.
Генсек НАТО Столтенберг того ж дня заявив, що вступ України в НАТО залежить від згоди усіх 30 союзників. Глави низки країн Центральної та Східної Європи офіційно підтримали членство України в НАТО.
За результатами саміту 11-12 липня у Вільнюсі країни НАТО прийняли пакет із трьох частин, щоб наблизити Україну до Альянсу, і відмовилися від Плану дій щодо членства (ПДЧ), проте Київ так і не отримав повного запрошення.
Українська делегація вернулася додому з саміту НАТО у Вільнюсі із безпековими гарантіями на шляху до Альянсу. Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна зможе приєднатися, коли "союзники погодяться і умови будуть виконані".
1 жовтня новопризначений Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що його пріоритетом на посаді є наближення України до членства в Альянсі.
Саміт НАТО у Вашингтоні
11 липня у Сполучених Штатах завершився ювілейний саміт НАТО. Три дні конференц-центр Волтера Вашингтона у столиці США приймав представників 32 держав-членів НАТО, а також 35 країн-партнерів. Участь у саміті зокрема взяли президент України Володимир Зеленський та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
На саміті країни-члени блоку анонсували надання Україні 40 мільярдів євро протягом 2025 року. За словами генсека Альянсу Єнса Столтенберга, ці кошти мають забезпечити фінансування для перемоги України.
Також на саміті Європейський Союз і ще 21 держава підписали Український договір, який має координувати та прискорювати їхню допомогу Україні.
