За три дні до парламентських виборів уряд Грузії на чолі з прем'єр-міністром від "Грузинської мрії" Іраклієм Кобахідзе підписав постанову, за якою центральна виборча комісія (ЦВК) — це стратегічний об'єкт. Блокування його роботи чи захоплення ЦВК підпадатиме під кримінальну відповідальність.
Про це повідомив проєкт "Радіо Свобода" — "Эхо Кавказа", посилаючись на постанову грузинського уряду №361 від 23 жовтня.
До переліку стратегічних об'єктів входять тепер будівлі ЦВК, суди, будівлі "Грузинського телерадіоцентру" і мовників, посольства та консульства, адміністрація уряду, інші державні установи, зокрема Патріархія.
У документі зазначається, що перелік затверджено для цілей статті 222 та/або статті 330 Кримінального кодексу Грузії. Згідно з цими статтями ККУ, блокування роботи чи захоплення об'єктів карається ув'язненням.
Так, якщо одна людина спробує блокувати роботу чи захопити ЦВК, їй передбачено покарання до 2 років в'язниці. Якщо те саме спробує зробити група людей — покарання становитиме 2-4 роки ув'язнення. А захоплення або блокування об'єкта з терористичною метою карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі на пресконференції з медіа прокоментувала таке рішення уряду:
"Це говорить про те, що нам спробують психологічно підставити підніжку, поставити в напружену ситуацію. Ніхто не збирається вчиняти переворот. Будівля ЦВК має бути там, де вона є, комісія має опублікувати реальні результати виборів, і всі будуть задоволені".
Парламентські вибори у Грузії 2024 року
Парламентські вибори у Грузії заплановані на 26 жовтня. Багато експертів називають ці вибори історичними, оскільки саме це голосування вирішить подальший курс країни — проєвропейський чи проросійський.
Вибори у Грузії 2024 року відбуватимуться після масових протестів, які тривали у великих містах країни. Найбільший — у Тбілісі. Причиною став закон "Про прозорість іноземного впливу", який називають російським аналогом про "іноагентів". Згодом парламент Грузії ухвалив у другому читанні законопроєкт "Про сімейні цінності та захист неповнолітніх" та поправки до ще 18 законів, що обмежує права ЛГБТ. Це суперечить законам ЄС, куди Грузія намагається вступити з березня 2022 року.
Вперше в історії незалежної Грузії правляча партія йде на вибори, перебуваючи при владі вже 12 років. 150 депутатів парламенту обиратимуть не за змішаною, як раніше, а за новою — пропорційною системою. Для того, щоб потрапити до парламенту, депутатам потрібно подолати п'ятивідсотковий бар'єр.
Передвиборча кампанія Грузії торкнулася і Україну. Керівна партія "Грузинська мрія" розмістила на своїх передвиборчих рекламних банерах фотографії руйнувань в Україні через війну. На плакатах є написи "Ні війні" та перекреслені назви опозиційних партій Грузії. МЗС України засудило використання теми війни для політичної боротьби.
На відео порівнюють розбомблені Росією українські міста з містами Грузії, де відреставровані будинки бізнесменом Бідзіною Іванішвілі, який є засновником "Грузинської мрії". У ролику видніється напис "Ні війні!" та перекреслені передвиборчі номери опозиційних партій і об'єднань Грузії.
Дані опитування свідчать, що "Грузинська мрія" має перевагу серед населення країни. За її готові проголосувати щонайменше 34% грузинів. Наступні чотири місця займають проєвропейські опозиційні партії.
