Двадцятий з’їзд суддів 18 вересня проголосував за призначення Алли Олійник до Конституційного Суду України.
Про це повідомляє Фундація DEJURE.
Аналітичний центр DEJURE додає, що Олійник — ще одна суддя, яку обрали за новими правилами добору за участі Дорадчої групи експертів (ДГЕ), у складі якої працюють міжнародні експерти.
Водночас тривають конкурси на ще 7 посад за квотами від президента, Верховної ради та З’їзду суддів.
Одного суддю до КСУ Верховна рада вже призначила 23 травня. Ним став львівський науковець Сергій Різник.
Що відомо про Аллу Олійник
Алла Олійник — суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Крім неї, кандидаткою на місце в КСУ 18 вересня була суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександра Яновська.
У 2014-2017 роках обіймала посаду члена Вищої ради юстиції (нині Вища рада правосуддя), на яку обиралася теж за квотою з’їзду суддів. Також у 2010-2017 роках Олійник обіймала посаду судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Фундація DEJURE зауважує, що під час конкурсного відбору до Олійник виникли питання щодо можливого працевлаштування племінника в місцях, де вона працювала, проте ДГЕ дійшла висновку, що та спростувала сумніви.
Що відомо про реформу Конституційного Суду
Реформа Конституційного суду є однією з семи вимог до України на шляху до вступу в ЄС.
Венеційська комісія 23 листопада 2022 року надала терміновий висновок щодо законопроєкту про удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді КСУ на конкурсних засадах.
13 грудня Верховна Рада увалила в цілому проєкт закону №7662. За словами правозахисників, та редакція документа містить ризики узурпації судової влади.
20 грудня Зеленський підписав ухвалений парламентом закон. За цим законом, Дорадча група експертів, керуючись затвердженою методологією, бере участь у допущенні кандидатур до конкурсу — визначає, чи судді достатньо компетентні та мають необхідні моральні риси. ДГЕ працює на громадських засадах.
Венеціанська комісія того-таки 20 грудня опублікувала оновлений висновок щодо відповідного законопроєкту. Там вона наголосила на двох важливих моментах:
- у Дорадчу групу експертів, яка перевірятиме кандидатів у КСУ, необхідно включити ще одного, сьомого, члена з міжнародних експертів. Цей сьомий незалежний експерт дозволить нівелювати політичний вплив на комісію.
- Рішення Дорадчої групи експертів мають бути обов’язковими. За жодних обставин кандидат, який пройшов їхню перевірку з негативним результатом, не може стати суддею КСУ.
Ухвалений Верховною Радою законопроєкт наразі передбачає 6 членів ДГЕ, з яких троє є незалежними експертами, а решта призначаються президентом, Верховною радою і З’їздом суддів, при чому без голосу останніх жодне рішення ухвалити неможливо.
12 січня в Європейській Комісії Суспільному повідомили, що ЄК повністю погоджується з рекомендаціями Венеціанської комісії до закону №7662 про Конституційний суд і очікує, що Україна відповідним чином приведе у відповідність свій процес відбору суддів КСУ.
29 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський дав старт процедурі відбору суддів до Конституційного Суду.
Конституційний Суд України складається з 18 суддів. Президент, парламент та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів КСУ за результатами конкурсного відбору.
27 липня 2023 року Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №9322, який уточнює конкурсний відбір кандидатур на посаду судді КСУ. "За" проголосували 293 нардепи. У серпні президент Володимир Зеленський підписав закон.
