"Зошити ховали і закопували". Історики знайшли щоденник із віршами очевидця Голодомору

"Зошити ховали і закопували". Історики знайшли щоденник із віршами очевидця Голодомору

Ексклюзивно
"Зошити ховали і закопували". Історики знайшли щоденник із віршами очевидця Голодомору Ілюстративне фото: pixabay

Дослідники виявили невідомі досі свідчення очевидця Голодомору 1932-1933 років, вчителя з селища Станишівка (Київська область) Оксентія Мусієнка із записами та поезіями про події 1930-1933 років.

"Під час експедиції науковці віднайшли не лише візуальні джерела, а й невідомі досі широкому загалу свідчення очевидця Голодомору 1932-1933 рр. вчителя з Іванківщини Оксентія Мусієнка (1914-1941)", — йдеться на сторінці Інституту історії НАННаціональна академія наук України в Facebook.

Співробітниця Інституту історії Оксана Юркова розповіла в ефірі Радіо Культура, що у віршах Мусієнко описував геноцид на Київщині. Сам він загинув від час Другої світової війни у нацистському таборі, а щоденники з поезіями зберегла родина.

"Він пише про те як у 31-му-32-му році люди намагалися знайти якихось заробітків на Донбасі. І це чітка локалізація — Київщина, Іванківщина — голодували ті села, у яких він знаходився", — розповіла історикиня.

Також у Мусієнка є кілька прозових творів, які виглядають як поеми. Наприклад, поема "Про що шептав вітер": "Ой, тиша, тиша в тій хатині запанувала. Могильна тиша. У дворі почулися кроки, повз низеньке вікно промайнула низенька, в плечах зігнута постать. Ще не проскрипіли двері, ще не показалась давно чекана на дверях кострубата тінь, а вже з кутка в куток розкотилось тривожно-радісне: "Батько!"

"Він ці зошити ховав, в родині це теж дуже добре розуміли. Коли його забрали до армії, ці зошити переховував батько. Як переказували племінниці, їх поклали в ящик і закопали. Вже після війни відкопали. Частина була поїдена мишами. В нього дуже багато віршів, які як сказав його племінник, антирадянські. Він чітко пише про спротив", — розповіла Юркова про долю праць Мусієнка.

Юркова назвала "дивним", що ніхто не здав поета НКВДНародний комісаріат внутрішніх справ СРСР за такі вірші, адже у селах також працювало багато чекістів.

"Думаю, що публікація його робіт буде підштовхувати людей читати й аналізувати, бо насправді досить мало щоденникових нотаток, хоча це — не тільки щоденникові нотатки, а й вірші про голод, про ті події, які відбувались, про те, що люди робили, як вони намагались врятуватись. Це — свідчення очевидця, і це — дуже важливо", — підсумувала Юркова.

Вірш Мусієнка:

Не оспівані дні, а багато пісень

Можем ми про ці дні написати?

Так дозвольте ж мені

В цей розхристаний день

Цю поему мою розпочати…

Ллються думи мої, печаль ніжна моя

Я терпів до останньої миті

А тепер, своїм серцем, впечальним в боях

Я берусь не співать – голосити

Так хай буде ж кінцем і початком нехай

Ця поема для суду й дискусій

Я ступаю розбитий по битих шляхах

Дні шумлять в голубій завірюсі…

Вірш "Голод", написаний 9 січня 1933 в селі Станишівка:

Виє метелиця, холод, картина,

Грає сердито страшна хуртовина

На морозі в цю пору тепер боса дитина,

Бліда, наче смерть,

Ручками в сніг занурившись, лежить

І не голосить, і не дрижить

Може б спитати, де мати її

Може б узнати, з чиєї сім’ї

Тільки нащо, однаково, нехай?

Швидше свій погляд ізвідси ховай

Так ,може, треба, треба. Лежить

Вже не підвестись, не жить

Виє метелиця, день увесь так

Всі обіходять живий ще кістяк...

Читайте також: У День пам’яті жертв Голодоморів UA: КУЛЬТУРА покаже фільм власного виробництва

Довідка. Оксентій Мусієнко народився у 1914 році в селі Станишівка (сучасний Іванківський район Київщини) у родині сільського коваля. Через нестатки сім’ї 1932 року змушений припинити навчання у Київському педагогічному інституті. 7 років викладав українську мову і літературу в школах Іванківського району. Друкувався в періодичних виданнях з 1932 року, є одним з перших сількорів колишньої іванківської районної газети "Червоний промінь". Його поезії друкувалися в республіканських газетах і журналах. 1938 року закінчив Житомирський педагогічний інститут. Учасник Другої світової війни. Загинув 29 жовтня 1941-го. 1985 року посмертно прийнятий до Спілки письменників. Є автором збірок "Прагнення" (1989) та "Повернення" (1989). Вірші Мусієнка вміщені в колективному збірнику "В єдинім строю" (1985).

Що відомо

  • Національному музею Голодомору-геноциду передали зошит зі спогадами свідка Голодомору 1932-1933 років Лавріна Нечипоренка.
  • Інститут національної пам'яті закликає громадян о 16:00 28 листопада вшанувати пам’ять жертв Голодомору хвилиною мовчання та запалити свічку у вікнах своїх домівок.
  • У Києві Національний музей Голодомору-геноциду в межах проєкту "Аудіогід для кожного" записав екскурсії 33 мовами світу.
  • Київська міська державна адміністрація оприлюднила програму вшанування жертв Голодоморів на 28 листопада.
  • Канадська петиція про внесення слова "Holodomor" до англійських словників, за яку агітує відтворений за допомогою цифрових технологій Йосип Сталін, зібрала майже 20 тисяч підписів.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди