Національний музей Голодомору-геноциду в межах проєкту "Аудіогід для кожного" записав екскурсії 33 мовами світу.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного Анна Хорошун.
"Проєкт "Аудіогід для кожного" пропонує екскурсію музеєм 33 мовами — це чи не найбільша варіація мов з-поміж усіх музеїв світу. Протягом 1,5 року музейники разом із волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової аудіоекскурсії та підписів до експонатів", – розповіли представники музею.

Презентація проєкту
Наразі в музеї доступні аудіогіди такими мовами: англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в'єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, та кримськотатарська.

Пристрої для прослуховування аудіогідів
Генеральна директорка музею Олеся Стасюк розповіла, що записи аудіогідів проводилися в найрізноманітніших умовах.
"На наші звернення про допомогу з перекладом та начиткою текстів люди відгукувалися дуже тепло. Деякі волонтери (наприклад, Штефан Лушпак з Румунії, Крістіан Вайзе з Німеччини, Асаф Бартов з Ізраїлю) приїжджали до Києва тільки для того, щоб записати екскурсію. Окремі записи були зроблені у професійних студіях за кордоном, а італійський та перський аудіогіди начитували популярні диктори Сальваторе Мацца і Махмуді Німа", – зауважила директорка.
Всі записані Національним музеєм Голодомору-геноциду аудіогіди стануть доступними для відвідувачів музею з 24 листопада.
Що відомо
- Український інститут національної пам'яті розпочав інформаційну кампанію до 87 роковин Голодомору, яка проходить під гаслом "Збережи пам'ять. Збережи правду".
- Національному музею Голодомору-геноциду передали зошит зі спогадами свідка Голодомору 1932-1933 років Лавріна Нечипоренка.
- У ніч з 21 на 22 серпня було вчинено акт вандалізму щодо скульптури "Гірка пам’ять дитинства" на території Національного музею Голодомору-геноциду.