Після відставки міністра оборони Михайла Федорова президент Володимир Зеленський анонсував, що запропонує парламенту призначити на цю посаду Євгенія Хмару. Поки що голова держави цього не зробив. Натомість новий склад уряду за погодженням із президентом призначив Хмару тимчасовим очільником МОУ.
Кадровий спецпризначенець, Хмара понад 15 років служив у Центрі спецоперацій "А" СБУ, а останні пів року очолював спецслужбу — теж у статусі виконувача обов'язків. Подробиці біографії нового керівника Міноборони та завдань, які йому поставив президент, — у матеріалі Суспільного. Це оновлений та доповнений текст від 5 січня: попередній матеріал було підготовлено до призначення Хмари виконувачем обов'язків голови СБУ.
За пів року, протягом яких Євгеній Хмара очолював СБУ, він з'явився на публіці чотири рази. Переважно це були “закриті” події. Хмара вітав Академію СБУ та вручав дипломи її випускникам. Також він виступив на конференції United For Justice та привітав із професійним святом зброярів. Судячи з публічних звітів Володимира Зеленського, Хмара регулярно зустрічався з президентом.
У червні той поставив спецслужбі завдання провести 40-денні “заходи впливу” на РФ. Про виконання цих заходів — атаки на аеродроми у тимчасово окупованому Криму, знищення командних пунктів російської армії, нафтогазової інфраструктури та кораблів “тіньового флоту” — СБУ щотижня звітувала публічно.
На спецопераціях у тилу ворога Хмара знається досконало, адже багато років очолював Центр спецоперацій "А" СБУ. Натомість обов'язки керувати спецслужбою він розділив зі своїм першим заступником Олександром Покладом.
У перші місяці після призначення тимчасовим очільником спецслужби президент публікував звіти про зустрічі з кожним із них, але потім став повідомляти лише про зустрічі з Хмарою. Проте, за інформацією Суспільного, зустрічатися з Покладом Зеленський продовжив.
Саме йому президент поставив завдання “самоочищення” спецслужби. Втім, згодом Хмара повідомив, що це один із його пріоритетів роботи на посаді. СБУ регулярно публікувала повідомлення про підозри своїм працівникам. Зокрема, керівнику Житомирського обласного управління та заступникам керівників Рівенського обласного та Київського управлінь. Загалом за перші чотири місяці керівництва Хмари СБУ повідомила про підозри 20 своїм співробітникам.
Крім того, СБУ регулярно звітувала про затримання представників інших підрозділів Сил оборони (зокрема, представників ТЦК у Житомирі, Одесі та Львові), викривала фіктивні нарахування “бойових”, крадіжки на закупівлях продовольства для ЗСУ і водночас розшукувала учасників нападу на автівку ТЦК у Львові.
Президент результати роботи Хмари оцінив. Анонсуючи його призначення до Міноборони Володимир Зеленський зазначив, що його результативність у далекобійності та сильна безпекова робота мають стати перевагою в роботі на новій посаді. У Міністерстві оборони поки що тільки повідомили про призначення Євгенія Хмари тимчасового виконувача обов'язків міністра. Хмара свою нову посаду поки що не коментував.
За офіційною біографією, Євгеній Хмара з 2011 року служив у Центрі спецоперацій "А" СБУ.
Роман Костенко, народний депутат із фракції “Голос”, який до 2019 року теж служив у ЦСО “А”, раніше розповідав Суспільному, що до служби в ЦСО "А" Євгеній Хмара служив у спецпідрозділі “Омега” Національної гвардії України. Костенко служив у Миколаєві, Хмара — у Києві, познайомились вони на зборах із підготовки фахівців у мінно-вибуховій справі, адже Костенко теж підривник.
Про Хмару Костенко відгукується як про надзвичайно фахового спеціаліста. Згодом вони зустрілися на Донбасі, де обоє брали участь в АТО.
“На початку повномасштабної агресії РФ Євгеній Хмара брав участь у звільненні Київщини, а після деокупації столичного регіону воював із рашистами на Донеччині”, — зазначали раніше Суспільному у пресслужбі СБУ.
Костенко каже, що Хмара брав участь у бойових операціях ще з часів АТО, а у 2022-му зокрема обороняв Лисичанськ та Сіверськодонецьк на Луганщині. В СБУ зазначають, що Євгеній — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького, також нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня та відзнакою президента України "Хрест бойових заслуг".
У квітні 2023 року Хмара очолив підрозділ, у якому служив понад 10 років: президент призначив його начальником Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ (таку назву ЦСО “А” мало до липня 2025 року — ред.).
Роман Костенко зазначав Суспільному, що Євгеній Хмара очолив ЦСО “А” за ініціативи Василя Малюка, який на початку 2023-го почав керувати СБУ й у рамках оновлення спецслужби просував на керівні посади молодих командирів з реальним бойовим досвідом.
Через чотири місяці після призначення керівником ЦСО “А” Володимир Зеленський присвоїв Хмарі звання бригадного генерала — а за рік, у червні 2024-го, Хмара став генерал-майором.
За даними СБУ, очолюваний Хмарою центр стабільно входить до трійки найрезультативніших підрозділів Сил оборони за обсягами знищеної техніки та живої сили противника за допомоги безпілотників. “Загалом на рахунку ЦСО "А" — "відмінусованої" ворожої техніки на понад 5,5 мільярда доларів США: танки, бойові машини, системи ППО, РЕБи та інше обладнання. І це – без урахування збитків внаслідок спецоперації СБУ "Павутина", у якій оператори дронів ЦСО "А" брали безпосередню участь і ефективно нищили ворожу техніку”, — зазначали раніше у пресслужбі СБУ.
Там також наголошували, що бійці центру проводять унікальні спецоперації з ураження військових обʼєктів у глибокому тилу РФ — аеродромів, складів та арсеналів зброї, нафтопереробних підприємств, заводів із виробництва КАБів та дронів.
В одному з небагатьох публічних інтерв'ю, яке Євгеній Хмара дав у квітні минулого року в рамках форуму Defence Tech, він згадував, що Центр звернув увагу на FPV-дрони, оскільки у 2022 році ця технологія відповідала критеріям ефективності підрозділу. “Ми в кінетичному спектрі, у тактичній глибині мали вбивати 100 орків на день і цей засіб відкрив нам ці можливості”, — згадував тоді Хмара.
Ще в одному інтерв'ю Хмара наголошував на необхідності масштабувати успіх та ефективність. У липні минулого року він отримав таку можливість. Тоді Верховна Рада підтримала зміни до законодавства, які ініціював тодішній очільник спецслужби Василь Малюк. Нардепи перейменували підрозділ Хмари на ЦСО “А” й дозволили збільшити його загальну чисельність. Під час воєнного стану вона має становити не менш ніж 10 тисяч співробітників. Дані про чинну чисельність ЦСО “А” не розголошуються, відтак точно дізнатися, наскільки Хмарі вдалося масштабувати успіх колись підпорядкованого йому підрозділу, наразі неможливо.
