9 вересня — 929 день Україна протистоїть повномасштабному вторгненню Росії. Суспільне веде текстовий онлайн усіх подій війни РФ проти України. Попередні головні новини читайте тут, відеорепортажі — на YouTube Суспільне Новини.
Головне на цей час:
- В Офісі президента прокоментували порушення повітряного простору Румунії та Латвії російськими "шахедами". За словами радника голови ОП Михайла Подоляка, відтепер РФ "знає", що "НАТО не буде відповідати" на подібні інциденти.
- Швеція надасть Україні новий пакет військової допомоги на понад 400 мільйонів доларів.
- 10 вересня в Україні не плануються застосування графіків обмеження споживання електроенергії.
Війська РФ обстріляли Нікополь з артилерії: загинула 16-річна дівчина, троє людей поранені
У Нікополі на Дніпропетровщині через російський артилерійський обстріл загинула 16 річна дівчина. Її тіло дістали рятувальники з-під завалів будинку. Про це у своєму Telegram-каналі 9 вересня повідомив начальник обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, внаслідок обстрілу троє людей дістали осколкові поранення. 79-річного чоловіка госпіталізували у стані середньої тяжкості. 74-річному травмованому та 66-річній жінці надали необхідну допомогу. Вони лікуватимуться вдома.
Загалом по місту випустили з десяток снарядів з артилерії. Пошкоджені приватні оселі.
Джелял: "Вибори" в окупованому Криму завершилися з низькою явкою та примусом
"Вибори", організовані в окупованому Криму, завершилися. Для підвищення явки російська влада дозволила голосувати протягом трьох днів.
Про це повідомив заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял на своїй сторінці у Facebook.
Джелял зазначив, що в п'ятницю співробітників бюджетних установ навіть відпустили з роботи, щоб забезпечити їхню участь у голосуванні. Він додав, що керівники підприємств активно дзвонили своїм співробітникам і вимагали надіслати фотодокази їхнього "добровільного" волевиявлення.
Незважаючи на це, явка на виборах залишалася низькою: протягом перших двох днів вона склала лише 26%. За результатами трьох днів — залишилася на рівні 44,51% по всьому Криму, зокрема, 49,05% у Севастополі, — зазначає Джелял.
Ще він повідомив про тиск на спостерігачів і заборону на фото- та відеофіксації, а також відмову у наданні інформації. Вважає, що окупаційна влада спробує пояснити низьку явку "демократичністю" виборів, хоча це, за його словами, є брехнею.
Джелял підкреслює, що з моменту перших "виборів" в Криму в 2014 році, Меджліс кримськотатарського народу закликав бойкотувати такі вибори.
"Жалітися буде даремно. Ми свої сльози залишили в полоні та на могилах полеглих захисників!" — резюмує Джелял.
На цьому Суспільне завершує текстовий онлайн подій 929 дня війни. Нову хроніку 10 вересня – читайте тут.
У Криму учасники руху "Жовта Стрічка" спалили 130 примірників російської агітації
Активісти громадянського руху спротиву "Жовта Стрічка" надіслали близько 130 відео, світлин зі спаленням російської агітації щодо незаконних "виборів" до окупаційного парламенту Криму, що пройшли 6-8 вересня. За кількістю проукраїнської активності на цей період лідирує Сімферополь та Севастополь. Про це повідомила у коментарі Суспільне Крим координаторка руху.
За її словами, учасники руху хочуть, щоб всі медіафайли, які вони надіслали координаторам, були опубліковані та поширені у ЗМІ.
"Люди дуже хочуть показати свою позицію, дуже хочуть, щоб в Україні знали, що спротив триває, що вони не визнають російський окупаційний режим. Тож зараз думаємо, як саме все це зробити. Тому що для людей дійсно важливо, щоб це поширювалося і щоб це десь публікувалося", — зазначила вона.
Активістка зауважила, що під час псевдовиборів не сталося нічого неочікуваного — росіяни намалювали явку в третину населення. Активісти бачать, що таку саму кількість росіян окупанти завезли на півострів.
"Проте не було там третини. Третина населення — 500 тисяч людей. Це була б взагалі візуально інша картинка, це були б хоч якісь черги в "дільницях". І взагалі нам розповідала активістка історію. У неї у дворі є школа. В цій школі проводились "вибори". Це в Ялті. В якийсь момент під'їхала "поліція", вивели людей з цієї школи. Вона почала питати, бо сиділа у дворі, що відбувається. Дідуся, який вийшов з цієї "дільниці", він був дуже незадоволений. Сказав, що їх вигнали, сказали, що загроза обстрілу, треба прийти в укриття, водночас укриття було закрито. Цей дідусь був спостерігачем від однієї з "опозиційних партій", — каже вона.
За хвилин 10 вже запустили людей назад, "поліція" поїхала. "Але ми ж прекрасно розуміємо, що це виглядає просто як приїхали, закинули пачку бюлетенів і поїхали. Явки, про яку кажуть окупанти, її точно не було. Тут просто, ви ж розумієте, була б взагалі інша картинка візуально", — зазначила координаторка руху.
На Донеччині заочно засудили так званого "депутата ДНР", який доєднався до окупантів у 2018 році
Про це повідомляє прокуратура Донецької області.
"У 2018 році колишній працівник Донецької залізниці отримав мандат "депутата народної ради ДНР". Він став членом "комітету з транспорту і зв’язку" і брав участь в налагодженні сполучення між окупованими регіонами та державою-окупантом", — йдеться у повідомленні.
Також за даними слідства, зловмисник проголосував за так зване прийняття "закону про референдум ДНР з питання входження до складу РФ на правах суб’єкта".
Чоловіка заочно засуджено до 12 років за ґратами з конфіскацією майна за ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст.111-1 КК України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та колабораційну діяльність). Наразі він перебуває у розшуку.
