У середу, 21 серпня, парламентарі підтримали ратифікацію Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), який ще називають Римським статутом. Документ підтримав 281 народний обранець.
Про це повідомив у своєму Telegram-каналі народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк.
Нардеп від фракції “Голос” та член оборонного комітету Верховної Ради Роман Костенко в сесійній залі висловився проти ратифікації, зазначивши, що в умовах агресивної війни ратифікація статуту створить умови, за яких українські військові будуть змушені доводити, що вони не є військовими злочинцями. Костенко закликав створити комісію, яка зможе усунути всі ризики для військовослужбовців, а вже потім повернутися до ратифікації.
“Військові не розуміють, для чого ми з вами зараз це робимо. Немає комунікації. Вони розуміють це так, що після війни вони, ми не кажемо про те, що вони будуть військовими злочинцями, але можуть створитись умови, коли кожен наш військовий буде доводити, що він не є військовим злочинцем. Тому ми маємо зараз відкласти це питання”, — заявив Костенко.
Нардеп від “Європейської Солідарності” Артур Герасимов зазначив, що фракція утримується від голосування, оскільки вважають, що ратифікація Римського статуту створить можливість для зловживань з боку Росії та її союзників.
“У російського режиму великі гроші, довгі руки і розповсюджена агентура. Досвід надгвардійця Віталія Марківа показує, що росіяни володіють технологією фабрикування справ. Ми свідомо сьогодні утримаємося від ратифікації цього документу. Просимо його відкласти і провести широке обговорення з військовими, починаючи з рівня старших офіцерів”, – сказав Герасимов.
Під час виступу в Раді перед голосування міністр юстиції України Денис Малюська заперечив те, що ратифікація Римського статуту може послабити юридичний захист українських військових.
“Це не так, це не відповідає дійсності абсолютно. У 2014-2015 роках Верховна Рада України прийняла дві постанови про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду. На жаль, ці постанови були підготовлені без належного фахового супроводу міжнародних юристів. Вони призвели до того, що обмеження вказаних постанов, що вони поширюються лише на злочини вчинені Російською Федерацією, очільниками Російської Федерації, очільниками так званої ЛНР, ДНР, і не застосовуються щодо українських військових — не мають жодної юридичної сили”.
За словами Малюськи, ратифікація Римського статуту навпаки дозволить юридично захистити українських військових. Та надасть можливість Україні впливати на роботу МКС.
“Ми не приймаємо участь в прийнятті рішень щодо діяльності МКС та в доборі суддів чи прокурора МКС. Ратифікація Римського статуту – це змінність. Ми отримаємо права члена Міжнародного кримінального суду після ратифікації римського статуту”, – пояснив Малюська.
Депутатка фракції “Слуга народу” Марина Бардіна зазначила, що з 2013-го року Україна має зобов’язання перед МКС, але натомість немає там свого судді і доступу до цільового фонду підтримки постраждалих осіб. А також не може пропонувати свої зміни до тексту Римського статуту.
“З ратифікацією цього документу ми знайдемо такі можливості. Ми будемо сильнішими в адвокації наших інтересів в Гаазі. З ратифікацією ми показуємо сигнал з підтримки Міжнародному кримінальному суду, який видав низку ордерів на арешти топ-політичних і військових керівників Російської Федерації. З ратифікацією статуту ми нарешті захистимо наших військових, вони без того дотримуються норм міжнародного гуманітарного права. А отже, на полі бою дотримуються міжнародно визнаних норм ведення війни”, – висловила свою позицію народна обраниця.
Перед голосуванням спікер Верховної ради Руслан Стефанчук повідомив, що у вівторок, 20 серпня, ратифікацію документу обговорили на нараді за участі представників фракцій та груп, а також військослужбовців та військових юристів. Крім цього, за словами Стефанчука, він отримав лист від начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-майора Анатолія Баргилевича з підтримкою ратифікації.
Після того, як парламентарі ратифікували Римський статут, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на своїй офіційній сторінці у Twitter написав, що Україна зробила важливий крок до вступу в Європейський Союз. А також зазначив, що тепер співпраця України з МКС щодо притягнення Росії до відповідальності за скоєні злочини, буде ще ефективнішою.
Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що ратифікація Римського статуту надає Україні можливість бути повноцінним членом Міжнародного кримінального суду, зокрема: ставити питання на порядок денний Асамблеї країн-учасниць, мати свого суддю в МКС та брати участь у роботі суду.
“Римський статут – головний документ роботи Міжнародного кримінального суду, що знаходиться в Гаазі. Він визначає повноваження МКС з розслідування масштабних кримінальних злочинів, зокрема, геноциду, воєнних злочинів, злочинів проти людяності. Переконаний, що це допоможе Україні та світу притягнути до справедливої відповідальності росіян, які вчиняють міжнародні злочини на нашій землі”, – написав у своєму Telegram-каналі омбудсмен.
Посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич в інтерв'ю Суспільному раніше розповідав, що з юридичної точки зору для українських військових немає загроз. Оскільки країна і так визнала юрисдикцію МКС, і він вже видав шість ордерів на арешт громадян РФ за ймовірне вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
Ратифікація Римського статуту дозволить Україні брати участь у відборі суддів МКС, в асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду.
"Треба розуміти, що МКС включається в роботу лише коли держава не може або не хоче здійснювати правосуддя. Тобто, поки українські суди забезпечують правосуддя, зокрема щодо українських військових, Міжнародний кримінальний суд не буде втручатися. І він — як ми бачимо, по шести ордерах на арешт російських громадян, починає працювати тоді, коли певні особи є недосяжними для судової системи України", – зазначив Кориневич.
За словами Кориневича, ратифікація Римського статуту також допоможе Україні отримати компенсації. Йдеться про роботу фонду Trust Fund for Victims. Хоч він і може працювати в країні, яка визнала юрисдикцію МКС, але не ратифікувала Римський статут.
"Фонд працює по наданню репарацій жертвам злочинів. Зазвичай йдеться про відбудову шкіл, впровадження певних соціально-психологічних програм. Після ратифікації Україною Римського статуту він матиме більш захищену позицію, коли почне активно працювати по відшкодуванню",— розповів посол з особливих доручень МЗС.
Римський статут Україна підписала 20 січня 2000 року. Але у липні 2001-го Конституційний суд визнав статут таким, що не відповідає Конституції. Тоді Україна не могла ратифікувати цей документ.
Та у 2014 та 2015 роках Україна прийняла дві заяви про визнання юрисдикції МКС: щодо справ Майдану і злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених на її території. У 2014 році Асоціація з Європейським Союзом (ЄС) передбачала зобов'язання для України ратифікувати Римський статут, але тоді цього так і не сталося.
Ратифікувати Римський статут українську владу закликала у лютому цього року Коаліція правозахисних організацій "Україна. П’ята ранку". Водночас правозахисники звернулися з проханням унормувати національне кримінальне законодавство, аби те відповідало міжнародному праву.
Що таке статут Міжнародного кримінального суду
Римський статут — це документ, на якому ґрунтується дія Міжнародного кримінального суду (МКС), що має повноваження розслідувати і притягувати до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів на території країн, які визнали юрисдикцію МКС. Він визначає повноваження МКС з розслідування масштабних кримінальних злочинів, зокрема, геноциду, воєнних злочинів, злочинів проти людяності. Україна підписала статут ще у 2000 році. Однією з причин, що статут не ратифіковували, були застереження, що МКС зможе притягати до відповідальності зокрема і громадян України. Проте Україна і так у 2013-му визнала юрисдикцію МКС, тож вона поширюється на територію країни. Ратифікація Римського статуту — одна з умов Угоди про асоціацію України з ЄС.
