"Зробимо Європу знову великою": як угорське головування в ЄС може вплинути на європейські амбіції України

"Зробимо Європу знову великою": як угорське головування в ЄС може вплинути на європейські амбіції України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан з членами партії "Фідес" під час виборів до ЄП в Будапешті, 9 червня 2024 року. Getty Images/ATTILA KISBENEDEK

1 липня 2024 року Угорщина почне піврічне головування в Раді ЄС. У Будапешті ще 18 червня озвучили сім пріоритетів їхнього президентства. Серед них немає України та Молдови — країн, з якими ЄС починає перемовини про вступ. Під час презентації пріоритетів Угорщина заявила, що виступає за розширення Євросоюзу, проте пропонує зосередитись на Балканському регіоні. Чи зможе угорське головування змістити європейський акцент з України та чи вплине воно на українську євроінтеграцію — розповідає Суспільне.

Роль головуючого Ради ЄС кожні шість місяців по черзі виконують лідери країн-членів Євросоюзу. Ця посада — формальна, утім важлива, адже в цей період головуюча країна бере на себе відповідальність за роботу Ради ЄС. З 1 січня по 30 червня її очолювала Бельгія, а саме прем’єр-міністр Александер де Кроо. 1 липня його місце займе угорський прем’єр Віктор Орбан.

Раніше в Європейському парламенті закликали не допустити угорського головування. 18 січня Європарламент засудив "навмисні, постійні та систематичні" дії Будапешту, спрямовані "на підрив основоположних цінностей ЄС" та закликав Єврораду визначити, чи не є дії угорської влади "серйозними та постійними" порушеннями принципів демократії та правовладдя. Цей висновок зробив би можливим обмеження деяких прав Будапешта в Союзі, зокрема, можливість головувати в Раді ЄС. Та попри заклики Європарламенту, цього не сталося.

Чим відрізнятиметься угорське головування від бельгійського

Півроку тому Віктор Орбан заявив, що його країна має план на час головування в Єврораді, та зробив акцент на тому, що вважає успіхом своєї країни в ЄС: політика міграції, вихід з економічної кризи у 2010 році та "консервативно-християнська політична система, яка здатна завоювати довіру народу".

Гасло програми Орбана для головування в Раді ЄС: "Зробимо Європу знову великою!", нагадує передвиборчий лозунг колишнього президента США Дональда Трампа. За гаслом є програма з семи пунктів, які мають стати дороговказом для Угорщини в якості голови Ради ЄС. Серед них немає пріоритету в допомозі Україні, до того ж, на презентації документа, представник Угорщини заявив, що його країна не планує в наступні півроку скликати саміти Україна-ЄС, натомість хоче провести саміт на Західних Балканах.

"Важливо, щоб політика розширення ґрунтувалася на заслугах, була збалансованою та викликала довіру. Євросоюз давно займається забезпеченням європейської перспективи для Західних Балкан, оскільки спільнота не може бути повноцінною без приєднання цього регіону", — йдеться в програмі угорського представництва в Єврораді.

Також серед семи пріоритетів Угорщини:

  • покращення європейської економічної конкурентоспроможності;
  • посилення європейської оборонної політики;
  • припинення незаконної міграції;
  • просування економічної, соціальної та територіальної єдності ЄС;
  • підтримка фермерів в ЄС;
  • подолання демографічних проблем.

Як Україні не втратити час на шляху до вступу в ЄС

Головуванням в ЄС Угорщина теоретично може тимчасово перешкоджати українській євроінтеграції, адже саме в руках Будапешта — організація самітів та контроль за дотриманням і виконанням політики ЄС. Але Україна розпочала перемовини про вступ до ЄС 25 червня, ще за головування Бельгії, тож ця загроза минула, пояснює Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС: "Ця міжурядова конференція (що відбулася 25 червня 2024 року — ред), відкриває технічний етап так званого скринінгу, а саме оцінки нашого законодавства на відповідність європейському. Це означає, що ми не втратимо час зокрема через те, що для Угорщини (євроінтеграція України — ред) не є пріоритетом". Процес скринінгу буде тривати щонайменше до кінця 2024-го, а предметні переговори про вступ почнуться у 2025 році.

25 червня видання Financial Times написало, що в ЄС шукають інструменти, які б дозволили не дати Угорщині блокувати рішення ЄС, зокрема пов’язані з Україною. Як припускає видання, раніше це робили за допомогою торгу з Віктором Орбаном. Все — через право вето, яке має кожна країна ЄС на будь-яке спільне рішення в рамках Євросоюзу.

За даними журналістів, чинне бельгійське головування запропонувало кілька варіантів, як можна було б обійти потенційне вето Угорщини. Мова про статтю 7 договору про Європейський союз, яка передбачає, що якщо один з членів ЄС порушує "європейські цінності", третина країн-членів або ж Єврокомісія може запропонувати обмежити його права, зокрема і право голосувати.

Коли Україна стане членом Європейського союзу

9 травня 2024 року пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що Україні має вистачити шість років, щоб приєднатися до ЄС: "З огляду на власні спостереження, на життя в Києві, на взаємодію з українською владою, представниками бізнесу та медіа, а також зважаючи на процес розширення в минулому, вважаю, що 2030 рік — цілком реальна дата".

Питання чи зможе Україна до 2030-го вступити в ЄС 25 червня задали й угорському міністру у справах Євросоюзу Яношу Боку. Він відповів, що Україна не відповідає умовам для вступу до ЄС. У Будапешті, зокрема, очікують від Києва "конструктивного вирішення" питань меншин.

Угорщина вимагає повернути права угорській нацменшині, що компактно проживає на території Закарпаття. Вимоги стосуються ширшого використання угорської мови в школах та суспільному і політичному житті угорців в Україні, зокрема дозвіл на використання угорської для політичної агітації, виборів та референдумів у громадах, де угорці становлять більшість.

Торік віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна досягне згоди з Угорщиною в цьому питанні та додала, що "права угорської меншини в Україні забезпечені, як і права інших меншин". 14 червня 2024 року міністр закордонних справ Угорщини Петр Сіярто заявив, що його країна не блокуватиме початок переговорів України про вступ до Євросоюзу, адже Київ зобов'язався "повернути права, відібрані у закарпатців за останні кілька років".

На початок