Партнерство Росії з Північною Кореєю, новий генсек НАТО та значення Саміту миру — іноземні ЗМІ про Україну

Партнерство Росії з Північною Кореєю, новий генсек НАТО та значення Саміту миру — іноземні ЗМІ про Україну

Володимир Путін і Кім Чен Ин
Глава Росії Володимир Путін і лідер КНДР Кім Чен Ин на офіційній церемонії зустрічі на площі Кім Ір Сена в Пхеньяні 19 червня 2024 року. AP/Gavriil Grigorov, Sputnik, Kremlin Pool

Що означають для України та світу договір про стратегічне партнерство між Північною Кореєю та Росією? Яка роль мирного саміту у Швейцарії та що мусить утримати Марк Рютте на новій посаді генсека НАТО? Суспільне зібрало щотижневий огляд іноземних медіа стосовно війни в Україні.

Співпраця Росії та Північної Кореї: які небезпеки

Лідер РФ Володимир Путін вперше за 24 роки поїхав до Північної Кореї та підписав там з Кім Чен Ином договір про "всеосяжне стратегічне партнерство". Bloomberg аналізує, що отримають РФ і КНДР одна від одної та як це вплине на Україну.

Північній Кореї від Росії потрібні, по-перше, товари та гроші — у 2022 році дохід на душу населення в КНДР складав приблизно 3,4% від рівня Південної Кореї. По-друге, Пхеньян хоче від Москви високі воєнні технології, зокрема, для виробництва підводних човнів та супутників-шпигунів. По-третє, КНДР хоче продавати Росії зброю, чого прагне і сама РФ. Вартість, вже поставлених Москві озброєнь, становить мільярди доларів, пише Bloomberg, тож, ймовірно, це є одним з найбільших стимулів для економіки Північної Кореї з 2011-го, відколи Кім Чен Ин прийшов до влади.

"Збільшення постачань північнокорейських озброєнь до Росії збільшить потребу України у військовій допомозі з боку США та Європи, — підсумовує Bloomberg. — З іншого боку, що більше допомоги Кім отримує від Росії, то легше йому ігнорувати прохання США сісти за стіл переговорів про ядерне роззброєння".

Південнокорейське видання Chosun розглянуло небезпеку договору про стратегічне партнерство між Росією та КНДР. Його основою є стаття 4, яка передбачає, що "у разі збройного вторгнення та стану війни країна невідкладно надає військову та іншу допомогу". Видання звертає увагу, що в аналогічному договорі між Південною Кореєю та США, який діє від 1953 року, формулювань "невідкладно" або "військова допомога" немає.

Експерти також вказують на статтю 3, в якій йдеться про реакцію на "прямі загрози збройної агресії" Північній Кореї або Росії та про рамки цих "загроз". Згідно з документом КНДР може попросити в Росії підтримки, наприклад, на тлі військових навчань Південної Кореї та США.

Саміт миру як жест підтримки

Науковець Всесвітнього дослідницького центру TRT Хюсейн Озеймір перед Глобальним самітом миру написав колонку для Anadolu. На його думку, саміт — не платформа для справжніх переговорів, адже відсутні "критично важливі країни, які могли б сприяти збалансованому та тривалому миру". Ідеться про Китай та Росію.

Задум президента Володимира Зеленського, що демонстрація міжнародної єдності змусить Росію вийти з українських територій, може дати зворотний ефект — Москва лише віддалиться від врегулювання війни, вважає Озеймір.

Уже після саміту австралійське ЗМІ The Sydney Morning Herald припустило, коли ж настануть реальні мирні перемовини, бо наразі Путін "не ставиться серйозно до припинення війни", наполягає на капітуляції України, а війна не досягла стадії, коли можливе її завершення за столом перемовин.

The Sydney Morning Herald припускає, переговорів навряд чи треба очікувати раніше другої половини наступного року, коли в Росії, найімовірніше, почнуться суттєві проблеми в економіці та військових виробничих потужностях.

"Будь-які мирні переговори також потребують об'єднання зусиль Китаю і США для тиску на Москву. Пекін має головний козир: можливість посадити Росію за стіл переговорів. Але Китай не має підтвердженого досвіду ведення складних переговорів", — підсумовує The Sydney Morning Herald.

Виклики Марка Рютте як нового генсека НАТО

Після того як президент Румунії Клаус Йоханніс 20 червня відкликав свою кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО, усі 32 країни-члени Альянсу підтримали кандидатуру Марка Рютте, нинішнього прем’єра Нідерландів.

Нідерландське видання Trouw назвало виклики, з якими стикнеться Рютте на новій посаді: відносини НАТО зі Сполученими Штатами, ставлення Альянсу до Росії та Китаю, розбудова оборонної промисловості Європи й — що винесли як перший пункт — збереження єдності НАТО під час війни в Україні.

Чим довше вона триватиме, тим складніше це буде робити, припускає видання. Наприклад, Угорщина вже не хоче приєднуватися до військової допомоги Україні (проте, пообіцяла не блокувати спільні рішення Альянсу щодо України). Невідомо, як буде поводитися США після виборів президента цієї осени. А за три роки президента обиратиме Франція. Одна з кандидаток — Марін Ле Пен із правої партії "Національне об’єднання" хоче і надалі перебувати в НАТО, але проти військової допомоги Україні та її вступу до Альянсу.

Про єдність пише й німецький політолог, аналітик Центру східноєвропейських досліджень Андреас Умланд у колонці для ще одного нідерландського медіа NRC.nl.

"Попри жорстоку війну, яку Росія веде проти України, жителі Східної та Центральної Європи почуваються в безпеці. Вони довіряють НАТО як організації, очолюваній Сполученими Штатами. Водночас політики, дипломати та експерти Східної Європи ставлять собі питання, що з ними буде, якщо Дональд Трамп переможе на виборах президента США в листопаді", — говорить Умланд.

Якщо згуртованість НАТО чи прихильність Вашингтона до Альянсу впадуть, країни Центральної та Східної Європи можуть знову стати "іграшками" Росії, припускає експерт — як і до приєднання їх до НАТО. Події в Україні, Грузії та Молдові демонструють низку можливих сценаріїв майбутнього для цих країн.

На початок