28 жовтня 2020 — 76 років вигнання нацистських окупантів з України. Воєнний історик, доцент Національного університету оборони України Ростислав Пилявець в ефірі Українського радіо пояснив, чому “визволення” є пропагандистським терміном і чому в указі президента Віктора Ющенка про відзначення 28-го жовтня є три помилки
"У питанні “визволення” чи “вигнання” не треба шукати баланс думок, а треба виходити з несприйняття цього свята. У Радянському Союзі цей день називали визволенням, але цей термін пропагандистський. Він означає давати волю насамперед визволення, але Україну зайняла радянська армія", - пояснив Пилявець.
За словами історика, в указі про відзначення Дня визволення України від 2009-го року є аж три помилки.
“Коректно говорити саме “вигнання” нацистських окупантів. Друге — вживання фашистських загарбників — була нацистська Німеччина, а не фашистська. І по-третє, дата визначена некоректно. 28-го жовтня підійшли до західного кордону країни в сучасних межах, і начебто, вигнали німців. Але, за кілька годин німці знов його взяли й тримали аж до 23-го листопада. Останній найзахідніший пункт — село Соломоново. З нього ворог був вигнаний лише наступного дня — 24 листопада”, - зазначив він.
Як пояснив Пилявець указ готувався за президентства Віктора Ющенка і тоді влада не врахувала думку істориків. Однак на думку експерта, історична правда є дуже важливою.
“Значною мірою, події 2014-го року нас згуртували, але, якщо зараз схід голосує за ОПЗЖ, наприклад, все стає зрозуміло. Це проблема дуже складна, вона не вирішиться за 50 років, але треба працювати над цим наполегливо. Вода камінь точить”, - переконаний історик.
Він також вважає, що термін “Велика Вітчизняна війна” необхідно замінити на визначення "Німецько-радянська війна у складі Другої світової війни".
