КС пояснив, чому визнав неконституційною відповідальність за неправдиві дані у декларації

КС пояснив, чому визнав неконституційною відповідальність за неправдиві дані у декларації

Офiцiйно
КС пояснив, чому визнав неконституційною відповідальність за неправдиві дані у декларації УНІАН

Конституційний суд вважає неконституційною кримінальну відповідальність за неподання декларації або декларування неправдивих даних, оскільки вважає безпідставною криміналізацію цього злочину. Крім того, в резолютивній частині рішення йдеться, що Національне агентство із запобігання корупціїНАЗК, зокрема, забезпечує контроль та перевірку декларацій посадовців, аби виявити, чи всі суб’єкти декларування подали декларації та чи відповідає вартість їхнього майна та витрати доходам. (НАЗК) не має права контролювати суддів.

27 жовтня КСУ виніс остаточне рішення за поданням нардепів, які оскаржували конституційність положень законів, які що складають так звану антикорупційну платформу. Зокрема у поданні йшлося про електронне декларування, спецконфіскацію та ст. 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за недостовірно заповнену декларацію.

Згідно з рішенням КСУ, за своєю правовою природою подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, а також умисне неподання декларації хоч і свідчать про порушення вимог антикорупційного законодавства, однак такі діяння не здатні заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі і тому не можуть підлягати криміналізації.

"У такому випадку криміналізація здійснюється за відсутності для цього підстав, і за її результатом злочином визнається діяння, яке об’єктивно таким не є. Внаслідок цього створюються законодавчі основи для безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності за діяння, за яке настає менш сувора юридична відповідальність. Наведене порушує конституційний принцип верховенства права (частина перша статті 8 Основного Закону України)", - йдеться в рішенні КСУ.

Крім того наголошується, що НАЗК є органом виконавчої влади, а згідно з нормами Конституції виконавча та судова влада мають бути розділені. Це означає, що орган виконавчої влади НАЗК не може здійснювати нагляд за суддями.

"Конституційний Суд України наголошує на тому, що за стандартами конституціоналізму та цінностями Конституції України виключається контроль виконавчої гілки влади над судовою гілкою влади", - зазначається в документі.

Також вказується, що втручання НАЗК у діяльність судової влади є загрозою для незалежності судів.

"Процес перевірки на предмет виявлення корупції, звільнення та притягнення до відповідальності осіб, які не пройшли перевірки, може використовуватися як інструмент для зловживання та усунення політично „небажаних“ суддів", - наголошує КСУ.

Водночас суд визнає необхідність продовжувати боротьбу з корупцією, але на його думку, для судової влади мають бути розроблені виняткові правила.

"Категорії державних службовців мають різні рівні відповідальності та повноваження, тому необхідно забезпечити різні правила декларування, зокрема вищі судові органи мають право вимагати спеціальних актів регулювання цього питання, а деклараціями суддів може опікуватися спеціальний орган судової влади", - відзначається у рішенні.

На основі цього, як повідомлялося КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК в частині контролю виконавчої влади над судовою гілкою влади.

Що відомо

  • 28 жовтня Національне агентство із запобігання корупції повідомило, що двоє суддів Конституційного суду, який скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, внесли недостовірну інформацію у власні декларації.
  • У серпні 2020 року до Конституційного суду було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію та оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
  • Депутати оскаржували окремі положення законів "Про запобігання корупції", "Про прокуратуру", "Про Національне антикорупційне бюро України", "Про Державне бюро розслідувань", "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Кримінального і Цивільного процесуального кодексів.
  • 27 жовтня КСУ виніс остаточне рішення за поданням нардепів. Статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за недостовірно заповнену декларацію, визнали невідповідною конституції.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди