Національне агенство із запобігання корупції повідомляє, що двоє суддів Конституційного суду, який скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, внесли недостовірну інформацію у власні декларації.
Про це повідомляє пресслужба НАЗК.
"Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного Суду — Ірини Завгородньої та Сергія Головатого. Це порушення статті 366–1 Кримінального кодексу України", – розповіли в НАЗК.
За інформацією слідчих агентства, у декларації Сергія Головатого за 2019 рік виявлено недостовірних відомостей на 3,6 мільйона гривень, а у декларації Ірини Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тисяч, за 2019 рік — на 754 тисячі гривень.
У НАЗК наголосили, що виявлена інформація створює конфлікт інтересів у рішенні КС про статті ККУ щодо недостовірного декларування.
"Розгляд цими суддями справи ставить під питання об’єктивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя посадовців", — зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.
Що сталося в КСУ
27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційними низку положень Закону України "Про запобігання корупції" І статтю 361-1 Кримінального кодексу про недостовірне декларування. Таким чином, суд скасував кримінальну відповідальність за невірно заповнені декларації.
Про це Суспільному розповів представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський.
Крім того, суд визнав неконституційними положення Закону “Про запобігання корупції”, які стосуються повноважень НАЗК перевіряти декларації суддів загальної юрисдикції та Конституційного суду.
Як стало відомо виданню "Дзеркало тижня", КСУ скасував лише кримінальну відповідальність за недостовірне декларування чиновників і депутатів, залишивши в силі адміністративну та дисциплінарну.
"Що важливо – судді КСУ не визнавали неконституційним незаконне збагачення і не скасовували електронне декларування. Тобто, кримінальна відповідальність залишається. Також, як і раніше, зберігається електронне декларування чиновників", – повідомило джерело видання.
Що кажуть в Офісі президента
У Офісі президента пообіцяли зберегти в силі систему електронного декларування.
"Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил", – йдеться в заяві пресслужби ОПУ.
В той же ж час, в офісі підкреслили, що рішення КСУ не підлягають оскарженню.
"Усвідомлюємо, що рішення Конституційного Суду остаточні та не підлягають оскарженню. Але остаточним і таким, що не підлягає оскарженню, є також і прагнення України до повноцінного приєднання до європейських та євроатлантичних структур. Невід’ємною частиною цього прагнення є обов’язок подолати корупцію в Україні, зробивши національну політику чистою", – зазначається в заяві.
Що відомо
- У серпні 2020 року до Конституційного суду було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію та оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
- Депутати оскаржували окремі положення законів "Про запобігання корупції", "Про прокуратуру", "Про Національне антикорупційне бюро України", "Про Державне бюро розслідувань", "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Кримінального і Цивільного процесуального кодексів.
- 27 жовтня КСУ виніс остаточне рішення за поданням нардепів. Статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за недостовірно заповнену декларацію, визнали невідповідною конституції.
