У квітні Міністерство юстиції України провело опитування серед ув’язнених, де їм поставили питання щодо звільнення шляхом укладання контракту із ЗСУ. 4,5 тисячі погодились із тим, що потрібно ухвалювати закон про умовно-дострокове звільнення шляхом укладання контракту на військову службу.
Про це в інтерв'ю "Главкому" розповіла заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.
"4,5 тисячі засуджених відповіли: "Так". При цьому варто розуміти: адміністрації установ відбування покарань не опитували в’язнів за статтями Кримінального кодексу, частина з яких нині не підпадає під мобілізацію. Також до уваги не брався їхній стан здоров’я. І, повторюся, найголовніший критерій – мотивація", – сказала Висоцька.
Урядовиця нагадала, що на початку повномасштабного вторгнення РФ, Мін'юст отримав понад тисячу заяв від засуджених, котрі "рвалися воювати".
"Однак ані військові, ані парламент тоді не були готовими давати схвалення на їх мобілізацію. Під час суспільної дискусії довкола змін до мобілізаційного закону, яка тривала з кінця минулого року, ситуація змінилася", – пояснила Висоцька.
Вона зазначила, що коли Мін'юст готував вказану статистику для народних депутатів, відомство одразу відкинуло близько 4 тисяч засуджених, у яких діагностовано суспільно небезпечні хвороби на кшталт ВІЛу, гепатиту й туберкульозу. Проте на заваді може стати не стільки "букет" хвороб, скільки відсутність бажання засудженого йти на фронт.
Що відомо про мобілізацію засуджених
13 березня у Верховній раді зареєстрували законопроєкт №11079 про звільнення засуджених для служби за контрактом у Збройних силах України. 10 квітня парламент у першому читанні підтримав цей документ.
8 травня Верховна рада ухвалила законопроєкт №11079-1 про мобілізацію деяких категорій засуджених. Ув'язнені, які висловлять бажання бути мобілізованими, зможуть піти служити після рішення суду та проходження ВЛК. Але до завершення їхнього терміну покарання має бути не більше трьох років.
Не можуть бути мобілізовані ув'язнені за злочини:
- проти основ національної безпеки України
- умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням
- сексуальне насильство (статті 152-156/1)
- засуджені за тероризм, за частиною четвертою статті 286/1 Кримінального кодексу України (ДТП в стані сп'яніння і з загиблими), якщо такі судимості не погашені або не зняті в установленому законом порядку
- ті, хто посягав на життя правоохоронців
- ті, хто вчинив особливо тяжкі корупційні порушення
- ті, хто займав особливо відповідальне становище незалежно від статті злочину (міністри, депутати, їх заступники та помічники тощо).
Наприкінці лютого заступниця міністра юстиції України Олена Висоцька пояснювала, що уряд у першу чергу розглядає можливість залучення до ЗСУ тих засуджених, які вже відбули покарання. За її словами також розглядався варіант, щоб ув'язнені або люди з судимістю виконували допоміжні функції у війську, і це б було "доречніше, ніж просто перебувати у в'язниці".
Раніше голова Міністерства юстиції України Денис Малюська запропонував мобілізувати засуджених без їх згоди, заявивши, що захищати країну — це обовʼязок кожного.
За даними пенітенціарної статистики Ради Європи, станом на січень 2020 року, кількість ув'язнених в Україні складала 52 609 людей.
