У Службі державної безпеки Грузії (СДБ) заявили, що мають інформацію, згідно з якою на акціях протестів проти закону про "іноагентів" деякі групи людей намагаються організувати провокації. Мета таких дій – розвиток деструктивних та насильницьких сценаріїв, які організуються при фінансуванні країн Заходу.
Про це повідомляє "Эхо Кавказа", посилаючись на заяву відомства.
У грузинському СДБ зазначали, що у згаданих "злочинних планах" беруть активну участь громадяни Грузії (що проживають) за межами країни, зокрема, певна частина грузинів, що воюють в Україні, які заявляють про свою готовність приїхати до Грузії та брати активну участь у запланованому насильстві проти поліції.
"Вищезгадані особи перебувають в активному спілкуванні зі своїми соратниками в Грузії та обговорюють плани щодо паралічу та блокування парламенту, урядової адміністрації та інших урядових будівель", – йдеться у заяві.
Серед планів, як стверджують у відомстві, є зокрема й напади на спецпризначенців. Для нейтралізації загону спецпідрозділів організатори "доручають" молодим людям принести до парламенту легкозаймисті речовини, для приготування "коктейлів Молотова".
"У ході нинішніх протестів їхні організатори, щоб спровокувати масові заворушення і хаос, керуються інструкціями іноземних інструкторів та активно використовують насильницькі методи, метою яких є так звана "майданізація" та провокування подій, подібних до громадянських протистоянь 90-х років у країні", — йдеться у заяві СДБ.
Там також стверджують, що окремі політики та організатори акції планують паралізувати транспортні розв'язки у Тбілісі, блокувати під'їзні шляхи до урядових установ та стратегічних об'єктів, перекрити залізницю, встановити наметові містечка та блокувати бази дислокації правоохоронців.
"Для реалізації згаданих злочинних планів використовуються кошти, отримані з-за кордону і в багатьох випадках використовується криптовалюта для замітання слідів. Наприкінці квітня цього року у Грузії пройшли тренінги (за участю) іноземних інструкторів з операцій, пов'язаних із криптовалютою, на яких організатори акції отримали інструкції щодо таємного отримання фінансування радикальних дій", — йдеться у заяві.
У СДБ додали, що організатори мітингу сподіваються, що протести призведуть до людських жертв, оскільки це "підвищить заряд і радикалізм".
У вересні 2023 року у Службі державної безпеки Грузії також заявляли, що нібито певна група осіб, яка діє на території держави та за її межами, планує організувати дестабілізацію та цивільні заворушення, кінцевою метою яких є зміна влади насильницьким шляхом.
17 квітня парламент Грузії затвердив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів".
Під час обговорення проєкту закону в парламенті країни, відбулися сутички між протестувальниками і поліцією. Було затримано 63 активісти.
Критики вважають законопроєкт аналогом російського закону про "іноземних агентів" від 2012 року. Влада Грузії каже, що нічого спільного з російським законом у їхнього законопроєкту немає.
Президентка Грузії Зурабішвілі в інтерв'ю ВВС заявила, що накладе вето на закон про "іноагентів" у разі його остаточного ухвалення.
1 травня законопроєкт було ухвалено у другому читанні. “За” відповідне рішення проголосували 83 депутати, 23 — “проти”. Опозиція не брала участі у голосуванні. До остаточного прийняття законопроєкт ще має пройти третє фінальне читання.
Як повідомляє "Радіо Свобода", посилаючись на дані Міністерства охорони здоров’я Грузії, у ході акцій протесту проти законопроєкту про "іноагентів", які проходили в центрі Тбілісі в ніч з 1 на 2 травня, були госпіталізовані щонайменше 15 людей, серед яких є спецпризначенці, які розганяли демонстрантів. Деякі з постраждалих уже залишили медустанови.
Положення законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу"
Законопроєкт зобов'язує неурядові організації та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як "іноземний агент". Згідно із законопроєктом, кожен, хто вважається "організацією, що просуває іноземні інтереси", має бути зареєстрований у держреєстрі.
Згідно із законопроєктом, підставою для початку моніторингу стане рішення відповідної уповноваженої особи з Міністерства юстиції. Якщо в результаті моніторингу виявиться, що суб'єкт відповідає критеріям "організації-носія інтересів іноземної сили", але уникає реєстрації у відповідній базі, суб'єкта внесуть до неї на підставі звернення уповноваженої особи з Мін'юсту.
Ухилення від реєстрації або відмова від заповнення декларації спричинить штраф у розмірі 25 тисяч ларі (приблизно 370 тисяч гривень).
Якщо організація не усуне упущення у документах у зазначений термін їй буде виписано штраф у 10 тисяч ларі (146 тисяч гривень). Якщо порушення відбувається після закінчення одного місяця — 20 тисяч ларі (290 тисяч гривень).
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що таке законодавство необхідне для забезпечення фінансової прозорості одержувачів грантів. Однак опозиційні партії та незалежні журналісти заявили, що законопроєкт є спробою придушити свободу слова в Грузії та зірвати шанси країни на вступ до ЄС. За їхніми словами, законопроєкт є копією російського закону про "іноагентів". Грузинський уряд відкидає будь-які порівняння із законодавством РФ.
Що відомо про минулі протести у Грузії через закон "про іноагентів"
7 березня 2023 року у Грузії розпочалися масові мирні протести через підтримку парламентом законопроєкту про "іноагентів", ініційованого грузинською партією "Сила народу".
У ніч проти 8 березня спецназ розігнав учасників акції протесту. Силовики повністю зайняли територію, прилеглу до парламенту, застосовуючи водомети та сльозогінний газ. Також відбулися затримання. За даними МВС, станом на ранок 8 березня затримали 66 людей.
До цього президентка Грузії Саломе Зурабішвілі записала відеозвернення у якому підтримала протестувальників проти законопроєкту щодо виявлення "іноземних агентів". Вона пообіцяла накласти вето на документ, ухвалений парламентом у першому читанні.
Протести у Тбілісі, проти ухваленого напередодні у першому читанні закону "про іноземних агентів" які розпочалися у 7 березня відновилися 8 березня.
8 березня масові протести продовжилися. 9 березня у Грузії, зокрема у столиці Тбілісі, Кутаїсі та Батумі, проходили вже мирні акції-мітинги.
Станом на вечір 9 березня 132 затриманих під час протестів у Грузії відпустили, одна людина залишалася під вартою за звинуваченням у нападі на поліцейського.
10 березня парламент Грузії відхилив у другому читанні "закон про іноагентів".
Що відомо про "закон про іноагентів"
Закон про "іноагентів" фактично є аналогом закону, ухваленого в Росії. Згідно з документом, ЗМІ та громадським організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, надаватимуть статус "агентів іноземного впливу". Реєструвати іноагентів має прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за порушення закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, для юридичних — штраф.
