У Білорусі суд визнав екстремістським Telegram-канал, який став рушієм протестів

У Білорусі суд визнав екстремістським Telegram-канал, який став рушієм протестів

ЗМІ
У Білорусі суд визнав екстремістським Telegram-канал, який став рушієм протестів Код Дурова

Центральний районний суд Мінська визнав Telegram-канал Nexta і логотип видання екстремістськими матеріалами. Відтак Міністерство інформації країни збирається обмежити доступ до ресурсу.

Про це повідомляє білоруське видання TUT.by із посиланням на представників Верховного суду країни.

Що вирішив суд

Як зазначає видання, на сайті Верховного суду повідомляється про те, що 20 жовтня 2020 року суд Центрального району Мінська визнав інформаційний канал інтернет-месенджера Telegram NEXTA-Live та його логотип NEXTA "екстремістськими матеріалами, що містять інформаційну продукцію з ознаками екстремістської діяльності". Суд вважає, що публікації каналу публічно закликають до масових заворушень. При цьому сам сайт суду та оприлюднене на ньому рішення наразі недоступні.

Водночас Міністерство інформації Білорусі вже внесло Telegram-канал і його логотип до республіканського списку екстремістських матеріалів. У майбутньому установа має вжити заходів щодо обмеження доступу до ресурсів, які містять аналогічні найменування, а також запобігти їхньому поширенню в білоруському інтернет-сегменті.

Дії каналу у відповідь

Керівництво NEXTA повідомило, що через рішення суду буде змушене провести ребрендинг.

"Оскільки ми працюємо суто в рамках білоруського законодавства, будемо тепер думати над ребрендингом", – повідомляється у дописі, оприлюдненому в Telegram.

При цьому в повідомленні зазначається, що судове рішення не поширюється на новинний канал NEXTA та сатиричний канал LUXTA. Однак згодом в назви новинних каналів адміністратори додали слово НЕХТА.

Від початку масових протестів у Білорусі, спричинених невдоволенням результатами президентських виборів, Telegram-канал Nexta став одним із головних джерел інформації про акції опозиції. Протягом тижня демонстрацій кількість його читачів зросла у кілька разів.

МВС Білорусі завело кримінальні справи на засновників каналу Романа Протасевича і Степана Путила, які мешкають у Польщі. За словами Протасевича, сумарний термін ув'язнення за статтями звинувачення сягав до 25 років. Окрім того, МВС Росії також оголосило Путила в розшук.

Переслідування журналістів у Білорусі

Під час висвітлення масових акцій протесту в Білорусі у зв'язку з оголошенням Олександра Лукашенка переможцем президентських виборів через дії силовиків постраждали десятки білоруських та іноземних журналістів. Багатьом представникам медіа трощили камери на телефонах і професійній апаратурі. Подекуди правоохоронці затримували працівників ЗМІ, деяких відпускали без складання протоколу, іншим висловлювали попередження та призначали штрафи. Лише протягом першого тижня протестів кількість затриманих журналістів становила понад 70.

7 серпня білоруські силовики затримали трьох журналістів із видання "Настоящее время", двоє з яких є громадянами України. Як розповіли журналісти, коли вони працювали над матеріалом в одному з мінських готелів після роботи на виборчих дільницях, до них з обшуками прийшли правоохоронці. Згодом журналісти повернулися в Україну.

За даними Білоруської асоціації журналістів, під час протестів 11 жовтня в Білорусі силовики затримали понад 40 журналістів та фотокореспондентів.

2 жовтня білоруська влада без попередження скасувала чинність усіх виданих раніше акредитаційних карток для журналістів, які працюють в іноземних засобах масової інформації. У Міністерстві закордонних справ країни пояснили, що причиною для скасування нібито стало заплановане оновлення процедури акредитації іноземних ЗМІ.

Що відомо

  • 9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента, які ні опозиція, ні міжнародна спільнота не визнали вільними та справедливими. За офіційними результатами, чинний президент Олександр Лукашенко має 80,08% голосів, його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10,09%.
  • Відтоді в Білорусі тривають щоденні протести, включно зі страйками на деяких державних підприємствах. Під час їхнього придушення були затримані тисячі людей, загинуло щонайменше троє.
  • 23 вересня Лукашенка у Палаці незалежності в Мінську офіційно проголосили президентом. Церемонія інавгурації була таємною, інформація про неї розголошувалася. У той же день силовики намагалися придушити нову хвилю протестів у Мінську.
  • Керівники низки країн Європи повідомили, що не визнають Лукашенка легітимним президентом. Україна також не визнала інавгурацію Лукашенка, а візит президента Володимира Зеленського на форум регіонів, який мав відбутися на початку жовтня у Білорусі, було скасовано.
  • Канада та Велика Британія повідомили про введення санкцій проти вищих посадовців Білорусі, включаючи Олександра Лукашенка.
  • ЄС та Білорусь заявили про взаємне посилення санкцій.
  • 18 жовтня у Мінську відбувся "Партизанський марш", під час якого затримали понад 230 людей.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди