На Миколаївщині мисливці стежать за угіддями, аби вберегти їх для майбутніх сезонів полювання та відпочинку. Боротьба з браконьєрами — не єдина їхня робота.
Як відбувається збереження угідь дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Мисливець Віктор Монастирський заснував мисливсько-риболовне господарство. Зараз його ціль — не тварини, а пастки, які розставили браконьєри.
"Нещодавно ми зняли петлю. Браконьєри виставляють її в основному на цих доріжках, де пробігає дичина. До дерева привʼязують петлю. Дичина, яка потрапила — вже вирватись не може", — говорить Віктор Монастирський.
Чоловік каже, можуть за день знайти до 50 таких петель. Іноді, щастить спіймати браконьєра "на гарячому".
"Ми складаємо протокол. Викликаємо поліцію, поліція конфісковує рушницю. Потім його до себе не візьме ні один колектив мисливський", — розповідає мисливець.
За словами мисливця Сергія Черняєва, дбають про угіддя, аби зберегти їх для майбутніх сезонів полювання та відпочинку.
"Ми проводимо заходи з підгодовування дикого фазана, збереження і збільшення його популяції, а також популяції дикої куріпки. Всі ми віримо в нашу перемогу, обовʼязково вона настане", — говорить чоловік.
Тварин важливо підгодовувати напередодні періоду тиші, що триває з початку квітня до середини червня. Адже після його початку діяльність в угідді заборонена. Проте підгодовують тварин не лише зерновою сумішшю, але й так званими "солонцями", які в основному залишають на пнях.
В природному середовищі солі не досить багато. Тобто її знайти для диких тварин має певні складнощі. Тому сіль розкладаємо. Вона потрібна для того, щоб вони змогли її знайти і використати, крім мінералів, кальцію і поживних речовин інших, які потрібні тваринам для забезпечення їхньої життєдіяльності.
Ще одна важлива місія — боротьба зі сказом. Це дозволяє не тільки зберегти природу, але й убезпечити самих мисливців.
"Наприкінці листопада мисливці розкладають відповідну вакцину проти сказу: це такі брикети, в яких закладені ліки і які приваблюють хижих тварин, які схильні до розповсюдження сказу. Це і шакал, і лис, і бродячі кіт та собака", — говорить мисливець Черняєв.
З його слів, роль мисливців у допомозі природі — часто недооцінена суспільством.
"Протягом всього року тут робимо і ремізові поля, і свого часу висаджували топінамбур, щоб тут молодий кабан затримувався. І викладали віники, робили гнізда відповідні", — розповідає Сергій Черняєв.
Полювання — це лише короткий проміжок протягом чотирьох місяців в році. Весь інший час — це кропітка і значна праця.
Зі слів Сергія, після сезону тиші чоловіки повернуться до своєї роботи. Він впевнений, що незабаром зможуть продовжити роботу спільно з мисливцями, які нині захищають Україну на фронті.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
