Наступного тижня почнеться офіційна робота парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони з розгляду поправок до закону про мобілізацію. Ухвалити його Верховна Рада зможе у кінці березня і набуде чинності документ не раніше травня.
Такий прогноз в етері телемарафону зробив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.
Відповідаючи на питання, чому скасували засідання ВР, нардеп заявив, що у монобільшості не було голосів.
"Після голосування, яке, слава Богу, не пройшло, про "татарівське" БЕБ, народних депутатів, які не голосували, не відпускали у відрядження. Але були ті, хто голосували — більшість ОПЗЖ і групи, яких випустили у відрядження. Половина ОПЗЖ зараз за кордоном сидить. І вони не повернулися. Відповідно у влади не було голосів за різні "шкурники", які вони хотіли голосувати. А законопроєкти євроінтеграційні, ратифікації, соціальні їм було не цікаво", — сказав він.
Железняк зазначив, що попри заяви про поїздку депутатів "на фронт", більшість "слуг" залишилися у Києві.
"Ми отримали ідіотську "відмазку", що хтось поїхав на фронт, ми так і не дізналися, хто, навіщо. Але більшість “слуг”, як сиділи у Києві, так і є. Просто скасували засідання, навіть зірвали наші певні зобов’язання щодо нашої євроінтеграції. Я не бачив великої роботи колег з коаліції ані в комітетах, ані поза комітетами", — сказав депутат.
Він також дав прогноз, коли Верховна рада повернеться до роботи і візьметься за закон про мобілізацію. За словами Железняка, у таблиці є 4269 правок, більшість з них — від "Слуг народу".
"Є попередній розгляд робочою групою цих правок — 1960 були враховані так чи інакше. З понеділка почнеться офіційна робота комітету з розгляду правок. Поки що офіційно їх ніхто не розглядав. Якщо Комітет завершить до кінця тижня свою роботу, то десь у 20-х числах, залежно від того, як будуть ставити/не ставити депутати ці правки — парламент може проголосувати законопроєкт до другого читання", — сказав він.
Далі, за словами нардепа, приблизно два тижні займе розгляд або підписання президентом цього законопроєкту.
"Ми бачимо, що ОП не поспішає підписувати закони, навіть важливі. Скоріше за все тільки в квітні законопроєкт буде підписаний і опублікований. І далі ще місяць вступити в дію після публікації закону", — сказав Железняк.
Що відомо про законопроєкт щодо мобілізації
26 грудня Кабмін вніс до Ради законопроєкт "Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".
До цього президент Володимир Зеленський вказав, що під час обговорення питання стосовно закону про мобілізацію військові запропонували додатково призвати 450-500 тисяч людей.
Уряд 11 січня офіційно відкликав з парламенту законопроєкт про мобілізацію.
11 січня міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що команда відомства вже підготувала нову редакцію законопроєкту про мобілізацію з урахуванням всіх пропозицій, погоджених в робочому порядку з депутатами на засіданнях Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
12 січня голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що терміни повторного внесення законопроєкту про мобілізацію до Верховної ради не обговорювалися.
30 січня Кабмін затвердив оновлену версію законопроєкту про мобілізацію та передав її до Верховної ради. Своєю чергою у МО вказали, що коментарі та зауваження до документа були враховані спільно з Генштабом ЗСУ, урядом та народними депутатами.
7 лютого Верховна рада підтримала у першому читанні запропонований урядом оновлений законопроєкт про мобілізацію.
Як наголосили у "Слузі Народу", у першому читанні законопроект передбачав такі норми:
- Людей з інвалідністю всіх груп звільнять від військової служби. Втім для осіб, чия інвалідність II та III груп (окрім військовослужбовців) була встановлена після 24 лютого 2022 року, передбачений повторний огляд.
- Переглядається право відстрочки для працівників правоохоронних органів: БЕБ, ДБР, НАБУ, прокуратури, Національної поліції, Державної виконавчої служби, Служби судової охорони, патронатної служби.
- Як і до цього, військовослужбовцям під час дії воєнного стану надається відпустка на 30 календарних днів частинами. Але тепер в документі прописано, що така частина має бути не менш ніж 15 календарних днів.
У парламенті тоді наголосили, що до другого читання законопроєкт матиме зміни.
