У Миколаєві діють безплатні розмовні клуби з вивчення української мови. Заняття відбуваються на базі Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького за всеукраїнським проєктом "Єдині". Це ініціатива волонтерів для тих, хто бажає опанувати українську, але соромиться або не має достатньої практики.
Про це журналістам Суспільного в ефірі програми "Радіодень" розповіли ініціатори проєкту у Миколаєві.
"Ніколи не чути нічого російською" — таке бажання було в Ірини Караван, коли їй з родиною вдалося вирватися з окупованої російськими військами Нової Каховки на Херсонщині.
"Відчуття того, що ми — українці, що наша мова, прапор, країна для нас важливі — все це настільки гостро сприймається нині. Думаю, що більшість людей, які виїхали з окупованих територій, хочуть якнайбільше відійти від всього російського і бути максимально україномовними", — висловлює свою думку Ірина.
Жінка каже, їй не завжди вдається розмовляти українською, саме тому пішла до розмовного клубу, щоб остаточно перейти на державну мову.
Перші розмовні клуби від всеукраїнського проєкту "Єдині" на базі Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького відкрили у липні 2022 року. Станом на лютий 2024 року осередки діють в 16 філіях у різних районах міста.
"Ми звернули увагу на інформацію про рух "Єдині", які допомагають людям за 28 днів перейти на українську. Зв'язалась з організатором цього руху і запропонувала створення україномовного середовища у Миколаєві", — розповідає директорка закладу Інга Хоржевська.
Зі слів Інги Хоржевської, ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну організовували курси з вивчення української, що також були безкоштовні.
"Це допомога людям, які хочуть говорити українською, але соромляться помилок. Втім, коли людина поруч з такими ж людьми, коли відчуває кваліфіковану, уважну підтримку, то це в рази легше. Сьогодні діє 23 групи, це майже 200 людей, які опановують українську мову", — говорить вона.
"Вік та соціальний статус відвідувачів не має різниці".
У людей, які пережили окупацію помічають сильне бажання розмовляти та чути виключно українську, каже Хоржевська. Жінка вигадала власний термін: "агресивне бажання вивчати українську". Пояснює тим, що російська мова у переселенців асоціюється зі знущаннями російських військових.
Лариса Сиченко, маючи 30-річний досвід викладання української мови, відгукнулася на запит бібліотеки та стала модератором розмовного клубу на волонтерських засадах.
"Мене вразила чимала кількість людей, які бажають перейти на українську. У мене у групі як молоді люди, так і старшого віку. Саме їхнє бажання перейти на українську, вдосконалити мову — надихає", — пояснює Лариса.
"Для багатьох людей, які приходять в розмовні клуби, вміння говорити українською — це ідентифікація себе як громадянина України", — говорить Сиченко.
Членкиня клубу Людмила Трояновська радить початківцям не боятися осуду. Жінка спілкуватися українською почала ще до повномасштабного вторгнення. Каже, багато читала книги українською, відвідувала курси.
"Друзі, знайомі ставляться по-різному. Зі мною перейшла на українську моя хрещена, коли я повідомила, що спілкуватимусь лише українською, вона сказала: "Гаразд, будемо разом спілкуватись". А іноді чую: "Нащо це? Й так нормально, все зрозуміло". Більше було відторгнення, ніж позитивного ставлення", — розповідає Людмила.
Серед учасників клубу 66-річна Тетяна. Жінка народилася і живе в Миколаєві, а українською спілкувалася лише, коли приїжджала в гості до бабусі в село.
"Ми багато чого забули. У восьмому класі я вивчала українську дуже гарно, навіть ходила на конкурси. З радістю вчила, але вже багато років не спілкувалась нею. Мене спонукали події, що зараз відбуваються. Також мої онуки вчаться українською і я повинна з ними говорити державною. Ми маємо бути прикладом для онуків", — каже жінка.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
