Право на силу: чи робить громадська варта міста на Харківщині безпечнішими

Право на силу: чи робить громадська варта міста на Харківщині безпечнішими

Право на силу: чи робить громадська варта міста на Харківщині безпечнішими

У Харкові продовжуються акції спротиву муніципальній охороні після конфліктів із застосуванням сили на території саду Шевченка. Чи робить громадська варта або муніципальна охорона місто безпечнішим — Суспільне дослідило на прикладах Харкова та Лозової. П’ята історія з циклу Суспільного "Місцеві" присвячена питанню безпеки на Харківщині.

У 2018 році у Лозовій на Харківщині заснували муніципальний патруль. Він проіснував два роки. Патрулювання у місті припинили через брак коштів, розповідає колишній патрульний Дмитро Маслов. Він один з тих, хто входив до громадської варти у Лозовій. У 2018 йому, військовому волонтеру, запропонували долучитись до патруля — набирали переважно учасників АТО.

"Вирішив спробувати, це ж моє місто. Стало цікаво: чим зможу, тим допоможу. Невеликі зміни, але були. У місті все ж стало спокійніше. Було три зміни. Зміна починалась о 8 ранку і тривала добу з невеликими перервами", — розповів Дмитро Маслов.

Як співіснують поняття громадської безпеки та приватної охорони на ХарківщиніСуспільне Харків

Патрульних на зміні було вісім. Розподілялись по різних районах міста: "Це був пілотний проєкт. Спробували. З приводу того, вийшло чи ні, потрібно питати не у співробітника, а у громадськості".

Лозівчанин Денис Гуменний добре пам’ятає патрулі і шкодує, що зараз на вулицях немає тих чоловіків у мілітарі.

"Я гадаю, що потрібно. Тому що дуже багато алкоголю розвелося у Лозовій. І ніхто з ним не бореться. Вважаю, що потрібні, і щоб на це були гроші, щоб молодь не сиділа тут не вживала алкоголь на лавках. Я сам п’яниця, досвідчений. Але я нормальний, я себе контролюю хоч трохи", — коментує Гуменний.

Не відчуває себе безпечно у Лозовій Валентина Глидко. Жінка стверджує, патрулів на вулицях не помічала:

"Я живу у місті і тільки і чую вночі матюки та крики. Нічого хорошого я не чую. Раніше як було? Зауваження зробиш, тобі кажуть "вибачте, більше не будемо". А це я одному зробила, йшов з дитиною, а він мені сказав — ото йдеш, ну і йди. Тепер я нікого не зупиняю і зауважень не роблю. Сваряться, але боюсь, що отримаю".

Як співіснують поняття громадської безпеки та приватної охорони на ХарківщиніСуспільне Харків

Громадська варта Лозової — частина проєкту "Безпечне місто", ініціатива Лозівської міської ради. Задум був "підсилити" поліцію, якої не вистачало на дрібне вуличне хуліганство, говорить секретар Лозівської міськради Сергій Коба.

"Було дуже багато звернень від мешканців, що хтось десь вночі кричить, десь щось пограбували, хтось з кимось побився. Такі питання і потрібно було вирішувати з допомогою патруля. В цілому вони, звичайно, зі своїм завданням впорались, але людський фактор є людський фактор. Можливо, десь щось не допрацьовували. Були в нас звернення, що десь там щось таке відбувається, а патруля немає. Хоча, звичайно, 15 людей не могли все місто накрити", — говорить Коба.

Співфінансувала громадську варту у Лозовій держава, каже Коба. Сплачувала 50% — місту це було вигідно.

Коли державні гроші вичерпалися, власним коштом утримувати патруль не змогли. На рік сервіс потребував майже два мільйони гривень.

"За два мільйони можна відремонтувати дорогу. І ось депутатам доводиться приймати рішення", — говорить Коба.

І два роки тому, і зараз проти патруля виступає юрист "Лозівської спілки учасників АТО" Костянтин Семитоцький. Сама ідея йому подобається, але критикує виконання. Вважає таку форму напівлегальною:

"Я особисто вважаю, що саме дотримання закону — моральна та частина, тобто люди, які збираються у такі громадські формування, — вони діють на засадах безкоштовних. Громадський порядок — це якраз засади законності. Якщо ці засади законності порушуються або з них починають викручувати якісь нюанси чи контекст, це тягне за собою порушення цієї самої законності".

Щоб приступити до роботи, спершу чоловіки вступили до "Товариства ветеранів АТО Харківської області". Створене на її базі охоронне товариство з обмеженою відповідальністю "Антирейдер ГО "Ветеран" взяла їх на роботу. Місто уклало з фірмою договір про охорону об'єктів комунальної власності. Так було з пів року. Потім — вигадали інший спосіб.

"Останнім часом — у співпраці з центром зайнятості. Це були просто люди, яких центр зайнятості нам направляв на громадські роботи. Вони у нас були на громадських роботах і підпорядковувалися нашому управлінню житлово-комунального господарства", — говорить секретар Лозівської міськради Сергій Коба.

Як співіснують поняття громадської безпеки та приватної охорони на ХарківщиніСуспільне Харків

"Антирейдер Ветеран" — фірма, яка охороняє місця відпочинку у Харкові. Зокрема і Сад Шевченка. У 2020 році там сталися два скандали, коли охорона застосовувала фізичну силу до відвідувачів.

Насильство, вважає колишній патрульний з Лозової, а нині керівник охоронного агентства Сергій Коломієць, є неприпустимим.

"З точки зору патрульного, в жодному разі силу до громадян застосовувати не можна. Це тільки якщо самозахист. Коли це охоронна фірма і в них є інструкції. Охоронець і патрульний — це різні напрями роботи. Різні повноваження, різні підходи до роботи. Але і охоронці, і патрульні повинні діяти в рамках чинного законодавства".

За словами Коломійця, у Лозовій патрульні працювали за статутом, за яким не могли застосовувати силу.

У Харкові "Антирейдер Ветеран" крім саду Шевченка охороняє Саржин Яр, сквер Стрілка, парк на бульварі Юр’єва. Після першого скандалу з побиттям відвідувача, у червні цього року, охоронці назвали інцидент випадковістю.

"Щодо зауважень — робимо звичайно, це наша робота. Кожен день хтось то пиячить, то щось намагається поламати. Звичайно, зауваження щоденно доводиться робити людям, но щоби до бійки — у нас не доходило", — говорить охоронець саду Шевченка Гурі Гвазава.

Інцидент тоді обговорювали на сесії міської ради, обіцяли висновки.

"Те, що було показано по соціальних каналах — як обходились з відвідувачами в Саду Шевченка — це неправильно, в корні неправильно. Ці люди вже понесли покарання. Що стосується в цілому, то ми самі знаємо, як відносяться такі "харків'яни", які дуже люблять місто. Він просто поводився недостойно. Ну і охоронці поводилися недостойно. Тому робимо висновки", — сказав на сесії Харківський міський голова Геннадій Кернес.

Як співіснують поняття громадської безпеки та приватної охорони на ХарківщиніСуспільне Харків

6 вересня у Харкові пройшла акція протесту "Парк — не зона" — публічна реакція на інше побиття відвідувачів у саду Шевченка. Двоє студентів стверджують, що силу до них застосувала охорона парку.

"Антирейдер Ветеран" провини не визнає і спростовує побиття, говорить заступник директора компанії Олег Черкашин: "Як все було — ми сядемо й розберемось. І, я гадаю, поліція включиться до цього процесу, безумовно. Тоді і буде надана оцінка діям кожного. Я вже казав хлопцям, що ми нікого ніколи не прикривали за якісь неправомірні дії".

Історію розслідує поліція, а побитий студент Сергій Шигида та його подруга з того часу саду уникають:

"Ми з Діаною йшли повз сад, вона побачила охоронців у формі і в неї почалась істерика — вона тремтить, в неї сльози, їй страшно. Напевно, кожна людина, яка чує слово "охоронець", розуміє трохи інакше. Охоронець — це той, хто має захистити тебе, твої права. А виходить так, що людина, яка мала б захищати людей, робить такі речі, які зовсім охоронець не має робити".

Як співіснують поняття громадської безпеки та приватної охорони на ХарківщиніСуспільне Харків

Як розповів Суспільному директор Харківського інституту соціальних досліджень Денис Кобзін, у повноваження охоронної фірми можуть входити лише охоронні функції:

"Вона (фірма — прим.ред.) охороняє майно, в першу чергу, яке є у саду Шевченка. На цьому її повноваження в принципі і завершуються: слідкувати за поведінкою громадян вона може лише в тому випадку, якщо вона намагається пошкодити або вкрасти його. Плюс їх повноваження дуже чітко обмежені законом про охоронну діяльність і це в тому випадку якщо "Антирейдер Ветеран" є охоронною структурою, а не громадською організацією".

"Є різні статуси. Якщо це охоронна фірма, то вони в якихось рамках мають право застосовувати силу, але тільки для тих завдань, які прописані працівникам охоронного агентства. Їхня основна задача — запобігти правопорушенню і утримати правопорушника до приїзду поліції", — розповів Кобзін.

Юрист Роман Чумак пояснює: відповідальність за дії несе не охоронна фірма, а безпосередньо працівник, охоронець. Які б вимоги фірма перед персоналом не ставила, у випадку кримінальної справи на лаві підсудних буде саме виконавець, найманий працівник:

"Кожен має розуміти, що вчиняючи незаконні дії, чи то відвідувач парку, чи охоронець охоронної фірми, він несе персональну відповідальність. Навіть якщо тобі хтось каже, наприклад, роботодавець, що у тебе якась підвищена відповідальність за це майно, що ти повинен робити таким чином, кожен має розуміти, що відповідальність персональна. Потім людина постане перед судом, отримає судимість, і, як мінімум, кар’єра в охоронній фірмі закінчиться. А може бути і реальне ув’язнення, бо можете заподіяти шкоду людині".

Чи не змінив "Антирейдер Ветеран" свого переконання у невинуватості співробітників, дізнатися Суспільному не вдалося. Олег Черкашин припинив відповідати на дзвінки.

Як співіснують поняття громадської безпеки та приватної охорони на ХарківщиніСуспільне Харків

Заборони, обмеження, правила саду Шевченка частина харків’ян схвалює, частина — засуджує.

"Тут можна відпочити, послухати класну музику, а те, що тут не можна гуляти по газонах — це навпаки класно. Є такі люди, які, пробачте, напаскудять там і підуть собі, а потім іншим прибирати. Це неестетично", — коментує один з відвідувачів саду Шевченка Ярослав Пархоменко.

"Свобода не відчувається, коли є якісь заборони. Туди можна ходити, туди не можна ходити. Там наступив на каміння, а до тебе підбігає охоронець зі словами "на каміння не можна наступати". Неприємно, коли ти гуляєш, фотографуєш дитину, а вони стоять над душею і кажуть, що тут не можна стояти, туди не можна ходити", — говорить відвідувачка саду Тетяна.

Читайте також

  • Напередодні виборів у проєкті "Місцеві" Суспільне Харків розповідає про проблеми, якими живуть жителі Харківщини, й про варіанти їх вирішення. Перша тема була присвячена медицині, системі паліативної допомоги, якої в регіоні потребують чотири тисячі дітей. Друга — інфраструктурі в регіонах. Третя — екології. Четверта — житлово-комунальному господарству.
  • Побиття студентів у вбиральні саду Шевченка сталося 4 вересня. Травми отримали 20-річний Сергій Шигида та його 18-річна подруга. Потерпілі стверджують: дівчині стало зле і щоб не чекати черги біля жіночої кабінки, вони вдвох зайшли до чоловічої. Це обурило охоронців, які почали витягати їх звідти і бити.
  • Ще один конфлікт між відвідувачем і охороною саду Шевченка стався у Харкові 17 червня. Травми отримав 34-річний Ярослав Васильченко. Він виклав у мережу відео на якому його б’є чоловік у формі. Охоронцю висунули підозру у нанесенні легких тілесних ушкоджень. Станом на 6 вересня слідчі завершили розслідування і передали матеріали провадження до суду. Засідань у справі ще не було, повідомив Васильченко.
  • 6 вересня у Харкові студенти посідали на газони, протестували проти свавілля охоронців.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди