Мешканці району Новожаново у Харкові скаржаться на здоров’я. Онкологія, астма, інші хвороби, на їх думку, є наслідком сусідства з промисловою зоною. У серпні та вересні люди чотири рази виходили на протест. У проєкті "Місцеві" Суспільне розповідає, як жителі міста відстоюють свої права у боротьбі з викидами підприємств.
Район, де виросло виробництво, раніше був незаселеним, розповідає промислова екологиня Тетяна Тихомирова. Заводи, в тому числі коксовий, розташовувався за межами міста: "Це було далеко-далеко за межами міста. Але урбанізація наблизилася до заводів, і вони стали осередками урбанізації".
Третина харківських заводів розташована у низовині, каже Тихомирова. Повітряні маси там не рухаються, викиди не розсіюються: "Ми у 70-х роках переживали епоху високих труб. Коли люди міркували: якщо висока труба і на відстані від неї 100-200 метрів чи, навіть, кілометр, нічого немає, то все добре".
У гуртожитку на вулиці Селянській за кілька кілометрів від заводу 20 років живе Людмила Семенченко. Все життя вона працювала на заводі Шевченка, тому й отримала житло в гуртожитку. Жінка має онкологічний діагноз і хворі легені. Останні кілька тижнів самопочуття погіршилося, каже пенсіонерка.
"Ішла на річку, було нормально. Буквально година минула, повертаюся — мені погано, нудить, усе чухається. Додому прийшла, вікна відчинені, а з них тягне запах такий сильний, хімічний", — говорить Людмила.
Петицію з вимогою закрити чотири промислових підприємства харків’яни зареєстрували на сайті президента. За перші три дні її підписали понад 5 тисяч людей. Автор петиції — Олександр Константінов.
"Є багато людей, які мають захворювання верхніх дихальних шляхів, є астматики в нашому районі. Минулоріч жодного працівника Держслужби екоінспекції або працівників поліції на територію заводу не пускали", — говорить Константінов.
19 серпня на черговій сесії міської ради мер Харкова Геннадій Кернес заявив — коксовому виробництву не місце у Харкові: "Ми будемо сприяти покроково, щоб це питання розрулити. Взагалі, я вважаю, що цей коксохім кудись потрібно подіти з міста".
Заява — політична, вважає юрист Роман Чумак. Міська влада не має повноважень закривати підприємство: "Поки вони мають цю дозвільну документацію й інше не встановлено або судом, або, наприклад, сам суб'єкт, який надав цей дозвіл, не скасував його, відповідно, підприємство має право здійснювати свою діяльність, і тут міська влада не може впливати. Виходить, що міська влада не дотримала слова, оскільки пообіцяла людям, що ситуація буде врегульована".
У Новобаварському районі Харкова, за офіційними даними, живе 110 тисяч людей. Промзона починається за два кілометри від житлових будинків — тут п’ять заводів: ТОВ "Харківський лакофарбовий завод "ФАРБОСС", ТОВ "Коксовий завод "Новомет", ТОВ ТД "ТЕРМОЛАЙФ-УКРАИНА", ТОВ "Завод Еластомер", Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка.
Екологиня Тетяна Тихомирова каже: завод може існувати в межах міста за умови модернізації та систематичних перевірок: "Критичним є або застаріла технологія, або невдало підібране очисне обладнання. Відселити людей дешевше, на мій погляд".
Директор підприємства Максим Бондарев на дзвінки Суспільного не відповідав, на підприємство журналістів також не пустили, посилаючись на карантинні обмеження.
На початку вересня Держекоіспекція провела позапланову перевірку на заводі. Екологи потрапили на територію лише після виклику поліції й взяли проби викидів.
"Були виявлені оксид вуглецю, оксид азоту, сірка була виявлена. Оскільки на підприємстві немає дозволів на викиди забруднюючих речовин, Держінспекція не може порівняти з дозволеними обсягами викидів", — розповіла очільниця Держекоінспекції Харківської області Інеса Сосіна.
У червні викиди Коксохіму перевіряли й фахівці обласного лабораторного центру. Перевищень вони не знайшли.
"За результатами досліджень було встановлено, що вміст хімічних речовин в атмосферному повітрі тих, які ми досліджували, а це 17 інгредієнтів, не перевищує допустимі концентрації", — сказала завідувачка відділу обласного лабораторного центру Неля Новіцька.
За оцінкою лабцентра, у Новобаварському районі — найнижчий рівень забруднення у Харкові. Проте забори повітря вони роблять удень. А місцеві скаржаться саме на нічні викиди.
Що відомо
- Напередодні виборів у проєкті "Місцеві" Суспільне Харків розповідає про проблеми, якими живуть жителі Харківщини, й про варіанти їх вирішення. Перша тема була присвячена медицині, а саме системі паліативної допомоги, якої на Харківщині потребують чотири тисячі дітей. Друга — інфраструктурі в регіонах. Третя тема — екологія.
- У жовтні 2019 у Харківського коксового заводу з’явився новий власник. Міський голова, працівники заводу і нове керівництво зустрічалося на території підприємства. Тоді власник зобов’язався зменшити викиди.
- Жителі скаржаться на смог і запах, що іде від заводів, розташованих поблизу. Одним із забруднювачів, за словами місцевих, вважають коксовий завод. Чотири рази у серпні і вересні люди виходили на акції протесту до обладміністрації, перекривали вулицю Москалівську, стояли біля заводу Шевченка.
- Після акції із перекриттям дороги, заступник адміністрації району Дмитро Лазуренко розповів, що міська влада звернулася до прокуратури та ініціює створення робочої групи із залученням народних депутатів України.
- У поліції області відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 241 Кримінального кодексу України — "Забруднення атмосферного повітря". Санкція статті передбачає до 3 років обмеження волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.
- 31 серпня на коксовому заводі провели обшук, під час якого інспектори зробили заміри з котла та димової труби.
- 8 вересня екоінспекція озвучила результати перевірки на коксовому заводі у Харкові: коксовий завод не має дозволів на викиди.
- 21 вересня голова Держекоінспекції Андрій Мальований повідомив, що фахівці інспекції рахують збитки від діяльності коксохіму і готують позов з вимогою закриття підприємства.
Авторка: Маргарита Дежкіна
