Координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що Україні необхідні надійні гарантії безпеки, оскільки вона матиме довгий кордон з Росією і після закінчення війни.
Про це посадовець повідомив у інтерв'ю польському виданню Interia.
Водночас Кірбі зазначив, що, доки тривають бойові дії, не можна думати про вступ України в Північноатлантичний альянс.
"Звичайно, віримо, що в майбутньому Україна буде у НАТО. Ще багато треба зробити. Нам необхідно подумати, які гарантії безпеки слід надати в межах оборонного партнерства", — сказав представник Білого дому.
Посадовець підкреслив, що незалежно від термінів та підсумків сьогоднішньої війни Україна матиме довгий кордон з Росією.
"Українці мають право цього побоюватися. Тому все має бути влаштовано так, щоб у довгостроковій перспективі українці змогли захиститися від цієї, можливо, все ще наявної загрози з боку РФ", — наголосив Кірбі.
Представник Білого дому додав, що паралельно Україна має працювати над реформами для вступу до НАТО й у Києві про це знають.
Гарантії безпеки для України
У березні 2023 року Зеленський заявив, якщо на час війни Україна не може стати членом НАТО, то хотіла б отримати стратегічні гарантії безпеки.
11-12 липня у Вільнюсі відбувся саміт лідерів G7. На ньому президенти Європейської ради, Європейської комісії та представники країн "Групи семи" погодили ініціативу "Спільної декларації про підтримку України". Кожна з країн співпрацюватиме з Україною над конкретними довгостроковими зобов'язаннями й домовленостями у сфері безпеки.
Які країни підтримують Декларацію
Першими підписантами "Спільної декларації про підтримку України" є самі ж засновники ініціативи: Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати.
У другий день вільнюського саміту до країн "Групи семи" приєдналася й Скандинавські країни: Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Вони оголосили, що долучаться до G7 у питанні гарантій безпеки для України.
Згодом про свою підтримку висловили й країни Балтії. 17 серпня премʼєр-міністри Латвії, Литви та Естонії у спільній заяві офіційно повідомили, що підтримують Декларацію.
Згодом список поповнили й Балкани: Греція, Північна Македонія, Болгарія, Чорногорія та частково визнане Косово. Опісля свою підтримку висловили Бельгія, Чехія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словенія, Іспанія та Кіпр.
