У середу, 23 вересня, Олександра Лукашенка у Палаці незалежності в Мінську офіційно проголосили президентом з порушенням вимог публічного інформування. Україна та низка європейських держав відмовилися визнавати легітимність інавгурації Лукашенка. Про наслідки цього невизнання в ефірі Українського радіо розповіла дипломатка, експертка з міжнародних питань Юлія Осмоловська.
"Повний дипломатичний розрив з Білоруссю не виглядає для України вірогідною перспективою. Але офіційні контакти між урядами будуть формальними й досить прохолодними", – зазначила пані Осмоловська.
На її думку, дипломатичного розриву не відбудеться через цілу низку причин.
"Навіть західні країни, які менш пов’язані з Білоруссю і не мають спільного кордону, не заявляли, що розривають свої відносини та відкликають своїх послів. А українська ситуація значно складніша. По-перше, є історичне минуле в Радянському Союзі, по-друге, є спільний кордон і, по-третє, є доволі активні торговельно-економічні зв’язки та ті статті, які для України становлять критичний імпорт, зокрема, нафтопродукти. Крім того, є це ще й Мінський майданчик для переговорів в рамках врегулювання російсько-українського конфлікту. Тому так однозначно, в один момент, не вдасться розірвати ці стосунки", – пояснила експертка.
На її думку, ця ситуація може вплинути на статус Мінська як головного майданчика для перемовин з Росією.
"Мінськ обирався не як географічно близька локація, а як столиця братської країни, яка дотримується нейтральності та може в мирний цивілізований спосіб розв'язувати проблеми. Втім, брутальне придушення думки свого населення абсолютно нівелювало символ Мінська як цивілізованого майданчика для переговорів", – розповіла Осмоловська.
Крім того, після інциденту з обшуком автомобіля українського посла у Білорусі, до проблем Мінська як місця переговорів додаються і безпекові питання.
"Під час обшуку автомобіля українського посла було брутально порушено норми Віденської конвенції про дипломатичні відносини. Постає питання, чи можемо ми гарантувати безпеку людей, які приїздитимуть на перемовини в Мінськ? Отже, Мінськ став не дуже зручним майданчиком для переговорів", – додала експертка.
За словами Осмоловської, питання перенесення місця переговорів з Росією із Мінська залишається відкритим: "Як ми вже знаємо, є певні заяви нашої сторони, що не лише від України залежить перенесення цього майданчика".
Що відомо
- 9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента, які ні опозиція, ні міжнародна спільнота не визнали вільними та справедливими. За офіційними результатами, чинний президент Олександр Лукашенко має 80,08% голосів, його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10,09%.
- Відтоді в Білорусі тривають щоденні протести, включно зі страйками на деяких державних підприємствах. Під час їхнього придушення були затримані тисячі людей, загинуло щонайменше троє.
- 23 вересня Лукашенка у Палаці незалежності в Мінську офіційно проголосили президентом. Церемонія інавгурації була таємною, інформація про неї розголошувалася.
- 23 вересня білоруські силовики намагалися придушити нову хвилю протестів у Мінську, яка спалахнула після таємної "інавгурації" Олександра Лукашенка. Поліцейські сили затримували демонстрантів та застосовують проти них водомети.
- Керівники низки країн Європи повідомили, що не визнають Лукашенка легітимним президентом. Україна також не визнала інавгурацію Лукашенка, а візит президента Володимира Зеленського на форум регіонів, який мав відбутися на початку жовтня у Білорусі, було скасовано.