Розриву не буде. Експертка розповіла про наслідки невизнання Лукашенка президентом

Розриву не буде. Експертка розповіла про наслідки невизнання Лукашенка президентом

Ексклюзивно
Розриву не буде. Експертка розповіла про наслідки невизнання Лукашенка президентом АР

У середу, 23 вересня, Олександра Лукашенка у Палаці незалежності в Мінську офіційно проголосили президентом з порушенням вимог публічного інформування. Україна та низка європейських держав відмовилися визнавати легітимність інавгурації Лукашенка. Про наслідки цього невизнання в ефірі Українського радіо розповіла дипломатка, експертка з міжнародних питань Юлія Осмоловська.

"Повний дипломатичний розрив з Білоруссю не виглядає для України вірогідною перспективою. Але офіційні контакти між урядами будуть формальними й досить прохолодними", – зазначила пані Осмоловська.

На її думку, дипломатичного розриву не відбудеться через цілу низку причин.

"Навіть західні країни, які менш пов’язані з Білоруссю і не мають спільного кордону, не заявляли, що розривають свої відносини та відкликають своїх послів. А українська ситуація значно складніша. По-перше, є історичне минуле в Радянському Союзі, по-друге, є спільний кордон і, по-третє, є доволі активні торговельно-економічні зв’язки та ті статті, які для України становлять критичний імпорт, зокрема, нафтопродукти. Крім того, є це ще й Мінський майданчик для переговорів в рамках врегулювання російсько-українського конфлікту. Тому так однозначно, в один момент, не вдасться розірвати ці стосунки", – пояснила експертка.

На її думку, ця ситуація може вплинути на статус Мінська як головного майданчика для перемовин з Росією.

"Мінськ обирався не як географічно близька локація, а як столиця братської країни, яка дотримується нейтральності та може в мирний цивілізований спосіб розв'язувати проблеми. Втім, брутальне придушення думки свого населення абсолютно нівелювало символ Мінська як цивілізованого майданчика для переговорів", – розповіла Осмоловська.

Крім того, після інциденту з обшуком автомобіля українського посла у Білорусі, до проблем Мінська як місця переговорів додаються і безпекові питання.

"Під час обшуку автомобіля українського посла було брутально порушено норми Віденської конвенції про дипломатичні відносини. Постає питання, чи можемо ми гарантувати безпеку людей, які приїздитимуть на перемовини в Мінськ? Отже, Мінськ став не дуже зручним майданчиком для переговорів", – додала експертка.

За словами Осмоловської, питання перенесення місця переговорів з Росією із Мінська залишається відкритим: "Як ми вже знаємо, є певні заяви нашої сторони, що не лише від України залежить перенесення цього майданчика".

Що відомо

  • 9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента, які ні опозиція, ні міжнародна спільнота не визнали вільними та справедливими. За офіційними результатами, чинний президент Олександр Лукашенко має 80,08% голосів, його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10,09%.
  • Відтоді в Білорусі тривають щоденні протести, включно зі страйками на деяких державних підприємствах. Під час їхнього придушення були затримані тисячі людей, загинуло щонайменше троє.
  • 23 вересня Лукашенка у Палаці незалежності в Мінську офіційно проголосили президентом. Церемонія інавгурації була таємною, інформація про неї розголошувалася.
  • 23 вересня білоруські силовики намагалися придушити нову хвилю протестів у Мінську, яка спалахнула після таємної "інавгурації" Олександра Лукашенка. Поліцейські сили затримували демонстрантів та застосовують проти них водомети.
  • Керівники низки країн Європи повідомили, що не визнають Лукашенка легітимним президентом. Україна також не визнала інавгурацію Лукашенка, а візит президента Володимира Зеленського на форум регіонів, який мав відбутися на початку жовтня у Білорусі, було скасовано.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди