Комітет Верховної ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.
Про це у коментарі Суспільному повідомила заступниця голова комітету Олена Мошенець. Однак не розповіла жодних деталей такого рішення.
Своєю чергою голова парламентського Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна у Facebook заявила, що було виявлено "низку проблемних норм, які можуть призвести до корупційних ризиків".
"Разом з тим, Міноборони погодилося із висловленими зауваженнями. Спільно із профільним комітетом, комітетом з питань здоров'я нації та іншими колегами вже працюємо над зміною процедур і підходів", — написала нардепка.
Парламентарка наголосила, що рішення не означає, що члени комітету виступають проти удосконалення процедури мобілізації.
"Навпаки. Мобілізація має бути справедлива, передбачувана — і без корупційних дірок", — пояснила Радіна.
Нардепка навела перелік того, що, на думку комітету, необхідно вдосконалити у законопроєкті для уникнення корупційних ризиків:
- відмовитися від покладання на органи місцевого самоврядування обов'язку "забезпечити прибуття" військовозобов'язаних у ТЦК. ОМС можуть забезпечувати транспорт, але не можуть застосовувати примус. Натомість обов'язок забезпечити прибуття без уточнення способу, в який це має відбуватися, може породжувати свавілля;
- чітко визначити, у які терміни та за яких умов ТЦК може ініціювати внесення військовозобов'язаних у реєстр боржників із подальшими обмеженнями на розпорядження майном тощо. Керівник ТЦК не має отримати можливість когось внести в реєстр на наступний день після неприбуття (адже неприбуття можливе і з поважних причин), а когось "не помічати" місяцями. Обмеження прав може відбуватися після притягнення особи до відповідальності за порушення обов'язку з'явитися на виклик.
- прибрати право районних (міських) комісій з питань направлення для проходження військової служби, а також комісій вищого рівня на власний розсуд надавати громадянам відстрочки від направлення на базову військову службу (не плутати із мобілізацією).
"Питань, які потребують ретельного доопрацювання, у законопроєкті значно більше. У першу чергу — щодо подолання корупції у ВЛК та МСЕК. Допрацювати потрібно і процедури підтвердження інших обставин, які є підставами для відстрочки від мобілізації", — додала парламентарка.
Раніше уряд вніс до парламенту законопроєкт "Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".
24 грудня 2023 року міністр оборони Рустем Умєров заявив, що найближчими днями у Верховній раді буде зареєстрований законопроєкт щодо мобілізації та служби у Силах оборони загалом.
19 грудня президент Володимир Зеленський поінформував, що під час обговорення питання стосовно закону про зміну порядку мобілізації військові запропонували додатково призвати 450-500 тисяч людей.
Воєнний стан і мобілізація в Україні
24 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження воєнного стану по всій Україні. Верховна рада проголосувала за запровадження воєнного стану.
Того ж дня представник ДПСУ Андрій Демченко у коментарі Суспільному підтвердив, що у зв'язку з агресією РФ та запровадженням воєнного стану на території України починає діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років.
Воєнний стан за час повномасштабного вторгнення продовжували 7 разів:
- з 25 травня до 23 серпня 2022 року;
- з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;
- з 21 листопада 2022 року до 19 лютого 2023 року;
- з 19 лютого до 20 травня 2023 року;
- з 20 травня до 18 серпня 2023 року;
- з 18 серпня до 15 листопада 2023 року;
- з 15 листопада 2023 року до 14 лютого 2024 року.
