В Українському католицькому університеті в Львові реалізовують проєкт "Малі історії Великої війни". Куратори проєкту збирають свідчення очевидців, котрі пережили бойові дії або окупацію. Освітяни спілкуються з переселенцями, військовослужбовцями, людьми різного віку та професій, аби закарбувати їхні історії. А ще – шукають волонтерів, котрі допоможуть з перекладом матеріалів різними мовами для закордонної аудиторії.
Більше про це дізнавалося Суспільне.
Автори проєкту "Малі історії Великої війни" зібрали вже понад 200 історій вимушених переселенців, військовослужбовців, людей, які пережили російські обстріли або окупацію, розповідає кураторка проєкту Олена Джеджора.
"Нам хотілося подивитись на війну очима простої людини, нібито своїми власними, або своїх друзів, своїх близьких. І нам здавалося, що ці свідчення важливі для того, щоб транслювати їх також і за кордон. Мене вразило те, що це є величезний ареал різних людей і містить стільки спільностей, стільки точок дотику! От, наприклад, ніхто з наших респондентів не датує початок війни 24 лютого 2022 року. Для всіх вона почалася в 14-му", — каже Олена Джеджора.
Паралельно з університетським проєктом у Львові здійснюють моніторинг спадщини заради відновлення. Добровольці їздять до прифронтових регіонів, фотографують та описують пам’ятки культури та історії, що знищила Росія, говорить засновник проєкту "Heritage monitoring lab" Василь Рожко.
"Загалом на Львівщині небагато є об’єктів, пошкоджена церква і ще одна. Зараз така ситуація, що ми після Одеси та Миколаєва будемо переключатися і на Хмельниччину, і на Вінничину, і на західну частину України, яка менш пошкоджена. Тому що з 760 об’єктів, які ми задокументували – половина з них це Харків", — зазначає Василь Рожко.
За словами чоловіка, у майбутньому зібрана інформація може знадобитися під час судових процесів проти Російської Федерації. А от історії очевидців війни наразі публікують на сайті Українського католицького університету. А згодом створять спеціальну онлайн-платформу.
