Студентка Аліна Яхновська в 2014 році з рідного Криму переїхала до Миколаєва. Батько дівчини загинув у 2016 році в АТО.Антитерористична операція на сході України (АТО) — комплекс військових та спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур, спрямований на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань у війні на сході України. Після повномасштабного вторгнення на захист України став її хлопець, який вже півтора року перебуває в полоні. Попри пережиті випробування, дівчина здобуває вищу освіту, волонтерить, мріє про педагогічну кар'єру та повернення додому.
Про Крим, допомогу фронту, навчання та плани на майбутнє Аліна розповіла кореспондентам Суспільного.
Аліна Яхновська — студентка-волонтерка Миколаївського національного університету імені Сухомлинського. Дівчина родом з Керчі, переїхала до Миколаєва у 2014 році через російську анексію Кримського півострова. Її батько Олександр Яхновський був військовослужбовцем, тому родина вибрала переїзд на підконтрольну Україні територію.
"У мене тато був військовим, яким я дуже пишаюсь. І, звісно, у 2014 році він не міг там залишитись", — говорить Аліна.
Тато Аліни загинув у 2016 році в зоні ведення антитерористичної операції (АТО).
Щоб відкрити Алею пам'яті загиблим захисникам, де буде згаданий батько Аліни, на університетському подвір'ї висадили кущі калини.
"Таким чином ми хочемо віддати пошану загиблим нашим захисникам. Будемо ставити таблички з іменами наших героїв, з QR-кодами, за якими наша молодь зможе перейти та ознайомитись з біографією цього захисника. Це найменше, що ми можемо зробити", — розповідає студентка.
У Миколаєві після втрати батька дівчина знайшла своє кохання, але початок великої війни розлучив Аліну з коханим. Та вже півтора року вона чекає на повернення хлопця з російського полону.
Щоб пришвидшити перемогу щодня після навчання Аліна плете маскувальні сітки та виготовляє окопні свічки, допомагаючи хлопцям на фронті.
"Волонтерська діяльність допомагає якось не втрачати віри. Коли ти розумієш, що ти робиш навіть ці ж самі маскувальні сітки заради наближення нашої перемоги, заради повернення всіх наших військовополонених додому – ця думка не може не зігрівати душу", — говорить волонтерка.
Дівчина каже, що була шокована, коли побачила пошкоджену російськими обстрілами будівлю свого університету.
"Навіть попри зруйновану будівлю, яку викладачі та студенти своїми силами намагаються розібрати та привести до ладу. Все одно ти відчуваєш тут безпеку, спокій. Ну це вже твоє, рідне", — говорить Аліна.
Ще у підлітковому віці Аліна вирішила стати вчителькою учнів молодших класів.
"Мені всі з дитинства казали, що в мене до цього хист. Якось постійно діти мене оточували. У планах, звісно, колись дійти й до посади заступника директора, можливо, й до директора. І я не проти навіть обійняти посаду в Міністерстві освіти й науки України", — розповідає студентка.
За словами Аліни, під час практики зрозуміла, що діти можуть все, якщо їх правильно скоординувати та замотивувати.
"Коли я була в ролі вчителя – ми повторювали на предметі "Я досліджую світ" елементи з періодичної таблиці Менделєєва, які вони вже знали. І це був третій клас. Тобто вони здатні поглинати все те, що ми можемо в них закласти, використовуючи й поєднуючи ігрову технологію, проєктний метод, лего-технології сюди ж включаємо", — говорить дівчина
У листопаді 2023 року Аліна дізналась, що отримає академічну стипендію Президента України.
"Це було несподівано, дуже приємно. Ти усвідомлюєш, що ти це робиш не задля якихось нагород, дипломів, стипендій і так далі. А для себе, для своєї країни. Але коли це якось відзначають — з'являється ще більше сил, більше натхнення творити далі", — розповідає студентка.
Дівчина впевнена, що колись навчатиме дітей уже у її рідному звільненому з російської окупації Криму.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
