Франція вирішила відправити Вірменії партію бронеавтомобілів Bastion, які спочатку планувалося передати Україні.
Про це повідомляє Ouest-France.
Зазначається, що Єреван побоюється, що краще озброєного і підтримуваного Туреччиною Азербайджану, тому попросив Францію про військову підтримку. Париж погодився надати допомогу.
Перша підтверджена поставка стосується легких броньованих машин типу Bastion виробництва компанії Arquus. Машина може нести бойову групу з восьми солдатів, забезпечуючи захист від вогню зі стрілецької зброї та мін.
"Бастіони" спочатку призначалися для України, але Київ визнав їх занадто погано захищеними від артилерійських обстрілів та протитанкових ракет. Вони пройшли транзитом через грузинський порт Поті, а потім залізницею попрямували до Вірменії.
Зазначається, що Франція також може передати Вірменії 50 броньованих машин VAB MK3.
Глава МЗС Франції Катрін Колонна на початку жовтня заявила, що Париж погодився поставити до Вірменії військову техніку.
"Франція погодилася підписати майбутні контракти з Вірменією, які дозволять їй постачати військову техніку для забезпечення її оборони", — сказала вона.
22 і 23 жовтня міністр оборони Вірменії Сурен Папікян перебував у Парижі, де зустрівся зі своїм французьким колегою Себастьяном Лекорню. Тоді було підписано угоди про двостороннє співробітництво.
Bastion — це французький багатоцільовий БТР виробництва компанії Acmat класифікується як броньований повнопривідний армійський автомобіль — позашляховик. Франція поставляла його в Африку, Близький Схід і Північну Америку.
Bastion створювався насамперед для французьких спецпризначенців, що діють в Африці, і тому адаптований до відповідних кліматичних умов.
У січні президент Володимир Зеленський за результатами розмови з Еммануелем Макроном повідомив, що Франція передасть Україні броньовані машини AMX-10RC, а також Bastion.
Що відомо про військову операцію Азербайджану в Карабасі
Азербайджан 19 вересня заявив про початок антитерористичних заходів локального характеру в Нагірному Карабаху. Для евакуації населення з небезпечної зони створили гуманітарні коридори та пункти приймання, заявили у міноборони країни.
При цьому МО Вірменії інформувало, що ситуація на кордонах відносно стабільна. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян скликав засідання Радбезу у зв'язку із ситуацією у Нагірному Карабасі та говорив, що Азербайджан проводить етнічну чистку.
У МОЗ Нагірного Карабаху заявляли, що внаслідок операції Азербайджану 19 вересня загинули п'ятеро людей. Також 80 людей перебувають у медзакладі, серед них 15 — цивільні.
20 вересня у Нагірному Карабаху ухвалили рішення про припинення вогню з 13:00 за місцевим часом. Зазначалося, що питання з азербайджанською стороною про "реінтеграцію" та забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху обговорюватимуть на зустрічі в місті Євлах 21 вересня.
Міноборони Азербайджану підтвердило домовленість про припинення вогню. У відомстві повідомили, що з території Карабаху мали вивести вірменських військових. Після цього прем’єр Вірменії Нікол Пашинян виступив із відеозверненням, у якому заявив, що у Нагірному Карабаху не було вірменських збройних сил.
Як заявили в Офісі омбудсмана Вірменії, внаслідок обстрілів у Нагірному Карабасі станом на 20 вересня було відомо про 32 загиблих, понад 200 поранених. Зокрема, йдеться про 7 загиблих цивільних, із них — 2 дитини, а також 35 поранених цивільних, із них — 13 дітей.
Ввечері 20 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Азербайджан відновив свій суверенітет у результаті антитерористичних заходів у Нагірному Карабасі.
У місті Євлах в Азербайджані у четвер, 21 вересня, відбулась зустріч представників невизнаної республіки у Нагірному Карабасі з владою Азербайджану. Повідомляють, що "на переговорах обговорювали питання реінтеграції вірмен, які проживають у Карабасі".
Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабасі
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення — так звана "чотириденна війна" — сталось у 2016 році. Повідомлення, поширені сторонами конфлікту з приводу зіткнень, були суперечливими. Перші бої тоді почалися в ніч на 2 квітня 2016 року. Протистояння тривало до 5 квітня 2016 року.
Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
25 травня на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем'єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.
