Запланована на 5 жовтня у Гранаді (Іспанія) зустріч президента Азербайджану Ільхама Алієва та прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна за участю президента Євроради Шарля Мішеля, канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Франції Еммануеля Макрона не відбудеться.
Про це повідомляє "Интерфакс-Азербайджан", посилаючись на азербайджанські ЗМІ.
"Причина – деструктивна позиція Франції, а також незгода Парижа та Берліна на участь у зустрічі Туреччини. За таких умов азербайджанська сторона відмовилася від проведення переговорів", — сказав журналістам один із неназваних азербайджанських дипломатів.
При цьому він зазначив, що президент Азербайджану Алієв до Гранади не летить.
За його словами, останні заяви Вірменії, Франції, Німеччини та Шарля Мішеля дали зрозуміти, що на цій платформі панує антиазербайджанська атмосфера. Заяви міністерки закордонних справ Франції під час її візиту до Вірменії показали, що Париж займає майже ворожу позицію щодо Азербайджану.
"Заяви та зауваження, що прозвучали в ході вояжу Катрін Колони до Вірменії, зруйнували останні ілюзії з приводу "важливості" зустрічі в Гранаді. На цьому тлі Азербайджан відмовився від цієї зустрічі. З цієї причини президент Азербайджану в Гранаду не летить", — зазначив він.
Дипломат також додав, що Азербайджан не бачить сенсу у зустрічах у такому форматі, оскільки Баку вважає, що регіональні проблеми мають вирішуватись за участю країн регіону.
Він підкреслив, що "якщо на порядку денному буде колишній тристоронній формат ЄС-Азербайджан-Вірменія, то Азербайджан може взяти у ньому участь.
"Проте будь-який формат, у якому представлена Франція, для нашої країни є неприйнятним. Азербайджан не братиме участі у зустрічах, на яких представлена Франція", — зауважив азербайджанський дипломат.
Водночас прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян на засіданні уряду підтвердив, що візьме участь у саміті Європейської політичної спільноти в четвер, 5 жовтня, в Гранаді попри відмову президента Ільхама Алієва їхати туди.
Пашинян заявив, що до повідомлення про відмову Алієва їхати в Іспанію, Єреван оцінював як "дуже ймовірний" шанс на підписання мирної угоди між країнами, але скасовувати заплановану поїздку не буде.
"Ми поїдемо й проведемо там (у Гранаді. – ред.) зустрічі та спробуємо детальніше представити наші позиції. Звісно, нам шкода, що зустріч (з Алієвим – ред.) не відбудеться, але ми сподіваємось, що концептуальний документ, який є на столі, буде підписаний у відповідний час. Я готовий підписати цей документ", – наголосив вірменський прем'єр.
Нікол Пашинян запевнив, що мирний договір, про який йдеться, не буде суперечити інтересам Азербайджану та "повністю відповідає" інтересам Вірменії.
Що відомо про військову операцію Азербайджану в Карабасі
Азербайджан 19 вересня заявив про початок антитерористичних заходів локального характеру в Нагірному Карабаху. Для евакуації населення з небезпечної зони створили гуманітарні коридори та пункти приймання, заявили у міноборони країни.
При цьому МО Вірменії інформувало, що ситуація на кордонах відносно стабільна. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян скликав засідання Радбезу у зв'язку із ситуацією у Нагірному Карабасі та говорив, що Азербайджан проводить етнічну чистку.
У МОЗ Нагірного Карабаху заявляли, що внаслідок операції Азербайджану 19 вересня загинули п'ятеро людей. Також 80 людей перебувають у медзакладі, серед них 15 — цивільні.
20 вересня у Нагірному Карабаху ухвалили рішення про припинення вогню з 13:00 за місцевим часом. Зазначалося, що питання з азербайджанською стороною про "реінтеграцію" та забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху обговорюватимуть на зустрічі в місті Євлах 21 вересня.
Міноборони Азербайджану підтвердило домовленість про припинення вогню. У відомстві повідомили, що з території Карабаху мали вивести вірменських військових. Після цього прем’єр Вірменії Нікол Пашинян виступив із відеозверненням, у якому заявив, що у Нагірному Карабаху не було вірменських збройних сил.
Як заявили в Офісі омбудсмана Вірменії, внаслідок обстрілів у Нагірному Карабасі станом на 20 вересня було відомо про 32 загиблих, понад 200 поранених. Зокрема, йдеться про 7 загиблих цивільних, із них — 2 дитини, а також 35 поранених цивільних, із них — 13 дітей.
Ввечері 20 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Азербайджан відновив свій суверенітет у результаті антитерористичних заходів у Нагірному Карабасі.
У місті Євлах в Азербайджані у четвер, 21 вересня, відбулась зустріч представників невизнаної республіки у Нагірному Карабасі з владою Азербайджану. Повідомляють, що "на переговорах обговорювали питання реінтеграції вірмен, які проживають у Карабасі".
Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабасі
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення — так звана "чотириденна війна" — сталось у 2016 році. Повідомлення, поширені сторонами конфлікту з приводу зіткнень, були суперечливими. Перші бої тоді почалися в ніч на 2 квітня 2016 року. Протистояння тривало до 5 квітня 2016 року.
Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
25 травня на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем'єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.
