Голова Європейської ради Шарль Мішель заявив, що країни-члени ЄС та країни-кандидати мають бути готовими взяти на себе нову відповідальність та нові зобов’язання, щоб пройти шляхом реформ та бути готовими до наступного розширення Євросоюзу до 2030 року.
Про це Шарль Мішель сказав під час виступу на міжнародній безпековій конференції Bled Strategic Forum, яка проходить у Словенії.
"Для того, щоб бути відповідальними, ми маємо говорити про часові рамки та про домашню роботу. Я маю пропозицію. Оскільки ми маємо наступний Стратегічний порядок денний ЄС, ми маємо поставити перед собою чіткі цілі. Переконаний, що ми маємо бути готові з обох сторін — до розширення до 2030 року. Це означає, що наступний багаторічний бюджет ЄС потребує включення наших спільних цілей. Це є амбітним, але необхідним. Це демонструє, що ми є серйозними, це створює імпульс. Це надасть трансформаційний поштовх для реформ та генеруватиме зацікавленість, інвестиції та краще розуміння, та надихатимете нас усіх на спільну роботу", — сказав Шарль Мішель.
Голова Євроради зауважив, що ЄС вже продемонстрував здатність діяти швидко та рішуче, коли у цьому спостерігається потреба. За його словами, так відбулося, коли ЄС першим у світі оголосив про намір досягти кліматичної нейтральності Європи до 2050 року, коли блок долав найбільшу у цьому столітті світову пандемію та спільно розробляв амбітну програму відновлення.
"Коли армія РФ вдерлась в Україну, Кремль, як і багато інших, очікували на слабку відповідь, на розділ Європи. Але всі вони отримали зворотне. Вже за кілька годин 24 лютого 2024 року ми відповіли санкціями проти Росії, відправили зброю та боєприпаси для України. У цей день проявляється інший ЄС: швидкий, дієвий, об'єднаний та більш рішучий", — сказав Мішель.
Він також нагадав, що коли президент РФ Володимир Путін запустив проти ЄС свою "енергетичну ракету", країни-члени блоку створювали від неї надійний щит, справжню "систему енергетичної оборони": шляхом диверсифікації джерел енергії, подолання посиленої залежності від російського викопного пального. ЄС відповів посиленням співробітництва зі своїми стратегічними партнерами та зміцненням солідарності, яка була руйнівною силою в цих діях.
"Для того, щоб стати сильнішими та бути у більшій безпеці, ЄС має посилити свої позиції та стати більш потужним. Саме тому зараз час подолати виклик розширення. Як для нас у ЄС, так і для наших майбутніх країн-членів. Я переконаний, саме так ми маємо називати країну, яка отримала підтвердження перспективи в ЄС, – майбутні країни-члени", – підкреслив Шарль Мішель і додав, що лідери ЄС розглядатимуть "розширення на нашій наступній зустрічі Європейської ради".
"Ми визначимо позицію щодо відкриття переговорів з Україною і Молдовою. Я очікую, що Боснія й Герцеговина, а також Грузія знову повертаються за стіл (переговорів — ред.)", - сказав він.
Голова Євроради наголосив, що війна в Європі, яка триває на України, ще раз продемонструвала — мир та демократію не можна сприймати як даність. За його словами, ця війна є руйнівною не тільки для України, вона прямо вражає майбутнє Європи та глобальну безпеку.
"В цей час, як ми говоримо, Україна героїчно захищає свою землю. Москва не тільки атакує вільного та суверенного сусіда. Москва атакує все, у що ми віримо: свободу, демократію, добробут та співробітництво. У червні минулого року ми дали статус кандидата у члени ЄС для України та для Молдови. Такий же статус очікує на Грузію, коли вони (грузини – ред.) завершать кількість необхідних для цього кроків. Тож зараз розширення надалі не є мрією. Прийшов час просуватися вперед", — констатував Шарль Мішель.
Bled Strategic Forum є безпековою конференцією країн Центральної та Південно-Східної Європи, яка відбувається наприкінці серпня на узбережжі альпійського озера Блед у Словенії.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня 2022 року надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
